Справа № 605/339/14-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/789/181/14 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - повернуто обвинувальний акт
23 липня 2014 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Підгаєцького району ОСОБА_8 на ухвалу Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 11 червня 2014 року,-
Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014210160000054 від 05.05.2014 року про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України - повернуто прокурору Підгаєцького району, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення є суперечливим та неконкретним, та таким, що не відповідає вимогам ст.91 КПК України, оскільки не встановлено обставини кримінального правопорушення щодо його об'єктивної сторони, а саме дій чи бездіяльності ОСОБА_9 , що унеможливлює визначити межі обвинувачення, за яким має проводитися судовий розгляд.
В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури Підгаєцького району просить скасувати ухвалу Підгаєцького районного суду від 11 червня 2014 року, а кримінальне провадження направити на нове підготовче судове засідання, мотивуючи тим, що дана ухвала є необґрунтованою та упередженою.
Апелянт зазначає, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, що містяться в обвинувальному акті не суперечать вимогам ст.291 КПК України та відповідають формулюванню обвинувачення.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній і просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а матеріали кримінального провадження направити на нове підготовче засідання Підгаєцького районного суду, захисника інтересів обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 , який вважає рішення суду першої інстанції законним, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга старшого прокурора прокуратури Підгаєцького району ОСОБА_8 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Недодержання положень ст.337 КПК України щодо меж судового розгляду може бути визнано істотним порушенням кримінального процесуального закону і стати підставою для скасування вироку суду першої в апеляційному або касаційному порядку.
Так, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити - виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно п.1 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Як вбачається з обвинувального акта ОСОБА_9 підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене особою раніше судимою за хуліганство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України.
Розглядаючи дану категорію справ, суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів, залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин вчинення ним кримінально карних дій.
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіяння тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Аналізуючи вищевказаний обвинувальний акт, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у ньому не викладено обставин, що характеризують об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, а саме не вказано які дії полягають у грубому порушенні громадського порядку ОСОБА_9 , що характеризуються особливою зухвалістю, оскільки у обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_9 безпричинно виражався в адресу відвідувачів та власника закладу ОСОБА_10 нецензурною лайкою, принижуючи їх честь і гідність, в результаті чого між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виник конфлікт, який перейшов у шарпанину між ними, та в процесі цього ОСОБА_11 кинув кріслами в сторону ОСОБА_10 , а хуліганські дії були припинені зусиллями ОСОБА_10 . При цьому, у обвинувальному акті не згадано жодного прізвища відвідувача торговельної палатки «Балтика», де відбувся вказаний інцидент, як не вказано часу, протягом якого тривав згаданий конфлікт чи діями ОСОБА_11 було знищено або пошкоджено майно закладу, заподіяно потерпілому побоїв чи тілесних ушкоджень, зірвано роботу торгового закладу та інше. Також не зрозуміло якими саме зусиллями потерпілого було припинено дії ОСОБА_11 .
Отже, відсутність у обвинувальному акті посилання на конкретний мотив і мету вчинення кримінального правопорушення затрудняє юридичну кваліфікацію цього діяння й відмежування від подібних складів правопорушень.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що органом досудового розслідування неналежно встановлено фактичні обставини кримінального правопорушення, тобто об'єктивну його сторону, а виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення є неконкретним та суперечливим і таким, що не відповідає вимогам ст.91 КПК України, оскільки фактично не встановлено обставини кримінального правопорушення щодо його об'єктивної сторони, а саме дій ОСОБА_9 , які б вказували на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, що унеможливлює визначити межі обвинувачення, за яким буде проводитись судовий розгляд справи.
Невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України з наведених вище підстав, відповідно до ч.2 ст.291 КПК України, дає суду право повернути його згідно ст.314 КПК України прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є безпідставною, а рішення суду першої інстанції щодо повернення обвинувального ата про обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3 ст.296 КК України прокурору, як такого, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України є обґрунтованим і законним, а тому підстав для його скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИла:
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Підгаєцького району ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 11 червня 2014 року про повернення обвинувального ата про обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3 ст.296 КК України прокурору, як такого, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України - без змін.
(підпис) (підпис) (підпис)
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2