22.07.2014 Справа №607/10812/14-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210180000290 від 13 травня 2014 року відносно :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
та потерпілої ОСОБА_6 , -
12 травня 2014 року близько 22.00 год. у ОСОБА_3 , який знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з господарства ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 12 травня 2014 року близько 22.00 год. прийшов до господарства ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_1 , де переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає і він не буде помічений сторонніми особами, проник у господарське приміщення вказаного господарства. Перебуваючи у середині приміщення, ОСОБА_3 побачив під стіною мішки наповнені зерном пшениці і вирішив два з них викрасти. Для цього ОСОБА_3 спочатку таємно викрав один мішок вартістю 5 грн., наповнений зерном пшениці, вагою 52 кг., вартістю 2 грн. за 1 кг. Після чого переніс викрадений мішок із зерном до сусіда ОСОБА_7 .
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 12 травня 2014 р. близько 22.10 год. повернувся до господарства ОСОБА_6 , проник у господарське приміщення останньої, звідки таємно викрав ще один мішок вартістю 5 грн., наповнений зерном пшениці вагою 49 кг., вартістю 2 грн. за 1 кг., і знову викрадене майно переніс до господарства свого сусіда ОСОБА_7 , якому в подальшому продав його за 120 грн.
Отриманими грошовими коштами ОСОБА_3 надалі розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні описаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнав в повному обсязі. Заявив, що дійсно в травні місяці скоїв крадіжку двох мішків зерна з господарства своєї сусідки ОСОБА_6 . Дане зерно продав іншому сусіду ОСОБА_7 , а отримані кошти використав на власні потреби.
Він в повній мірі визнає факти описані в обвинувальному акті.
Про скоєне щиро шкодує.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що вона проживає у АДРЕСА_1 , вона успадкувала від матері, і хоча там не проживає навідувалась туди кожного дня, для того, щоб годувати птицю. В середині травня на даному господарстві виявила, що зникли два мішки пшениці. По даному факту звернулась в ОВС.
На даний час шкода їй відвернута, жодних претензій до ОСОБА_3 у неї немає.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України , за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, а тому вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.
При цьому, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , а саме те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності і є не судимим, на даний час потерпіла немає до нього претензій, обставини, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 відсутні, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, його слід зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.
Зобов'язати ОСОБА_3 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1