24 липня 2014 року Справа № 5016/240/2012(6/8)
Суддя Алексєєв А.П., розглянувши скаргу
публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" 54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159
на дії відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції 55300, Миколаївська область смт. Арбузинка пл. Центральна, 88
стягувач за наказом суду фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_2
Суддя Алексєєв А.П.
Представники сторін:
від стягувача - не з'явився.
від боржника (скаржника) - Сімцис Ю.В., довіреність №04/991 від 30.12.2013 року.
від ДВС - не з'явився.
20.06.2014 року боржник звернувся із скаргою до суду на постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Шевченко В.М. від 04.06.2014 року щодо накладення штрафу в розмірі 1360 грн.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному судове засідання 10.07.2014 року не відбулося, розгляд скарги було призначено на 24.07.2014 року.
Розглянувши матеріали скарги, суд встановив, що 01.08.2012 року відділом Державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 28.04.2012 року по справі № 5016/240/2012 (6/8) про зобов'язання ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» за власний рахунок від'єднати від належної підприємцю ОСОБА_1 газової мережі в АДРЕСА_3 абонента ОСОБА_2
10.08.2012 року виконавче провадження зупинено (п.1 ч.1 ст.38 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
06.02.2013 року державним виконавцем поновлено виконавче провадження (ч.5 ст. 39 Закону).
19.02.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (п.8 ч.1 ст. 49 Закону).
10.06.2013 року відновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 28.04.2012 року на підставі ч. 1 ст. 51 Закону.
24.10.2013 року відділом Державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції винесено постанову про накладення на заявника штрафу у розмірі 680,00 грн. у зв'язку із ненаданням у встановлений державним виконавцем строк документального підтвердження про виконання рішення суду без зазначення державним виконавцем нового строку на добровільне виконання рішення суду боржником.
10.06.2014 року заявником було отримано постанову про повторне накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. згідно постанови про накладення штрафу від 04.06.2014 року за № ВП 33636651. Зазначену постанову заявник вважає незаконною та просить її скасувати.
Згідно положень ст. 89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до п. 13.3.5. Наказу Міністерства Юстиції України «Про затвердження інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.
Виходячи з положень ст. 89 Закону державний виконавець, накладаючи штраф 24.10.2013 року в розмірі 680 грн. повинен був зазначити новий строк виконання рішення. Але як вбачається з постанови про накладення штрафу від 24.10.2013 року нового строку виконання рішення державним виконавцем зазначено не було, що суперечить положенням ст. 89 Закону.
Згідно ч. 2 ст. 75 Закону, у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Але як вбачається з матеріалів скарги державний виконавець перед винесенням постанови про накладення штрафу 04.06.2014 року перевірку виконання стану рішення після накладення штрафу 24.10.2013 року відповідно до вимог ч. 2 ст. 75 Закону не здійснив.
Лист №6208/2 державної виконавчої служби із відповідним запитом, який отримав заявник 10.06.2014 року, датований 05.06.2014 року, тобто пізніше винесення постанови про накладення штрафу (04.06.2014 року).
Згідно ст. 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а ст. 5 Закону встановлює обов'язковість виконання вимог державного виконавця щодо виконання рішень для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Проте, в даному випадку державний виконавець не скористався правом на перевірку стану виконання виконавчого провадження, і як результат без достатніх підстав 04.06.2014 року виніс постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1360,00 грн.
Аналіз ст. ст. 89, 75 Закону свідчить про наявність визначеного порядку дій державних виконавців при накладенні штрафів на боржника, постанова про накладення штрафу у подвійному розмірі (1360,00 грн.) має виноситися лише після порушення нового строку, встановленого виконавцем для виконання рішення боржником та перевірки стану виконання рішення.
У постанові про накладення штрафу на боржника державний виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу (п. 13.3.5. Наказу МЮУ «Про затвердження інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5).
У оскаржуваній постанові змістом вчинених боржником дій зазначено не надання до відділу документального підтвердження про виконання рішення боржником станом на 04.06.2014 року. Але ст. 89 Закону передбачена відповідальність за невиконання рішення суду, а не за невиконання вимог державного виконавця про надання інформації щодо виконання рішення суду, як це зазначено в постанові про накладення штрафу від 04.06.2014 року.
Крім того, форма постанови про накладення штрафу від 04.06.2014 року не відповідає встановленій в п. 1.5.1. Наказу Міністерства Юстиції України "Про затвердження інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 № 512/5.
Так, постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити:
а) вступну частину із зазначенням:
назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;
найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову;
назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі -реквізити виконавчого документа);
за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене;
б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову);
в) резолютивну частину із зазначенням:
прийнятого рішення державного виконавця;
прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови;
строку і порядку оскарження постанови;
г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами;
ґ) постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою.
Але оскаржувана постанова не містить чіткого посилання на пункт чи частину статті, на підставі якої видано постанову та не скріплена печаткою як цього вимагає закон.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу від 04.06.2014 року винесена з допущенням порушень вимог чинного законодавства у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд
Постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Шевченко В.М. від 04.06.2014 року щодо накладення штрафу на публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" в розмірі 1360 грн. за №ВП 33636651 - визнати незаконною та скасувати.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Копію ухвали направити стягувачу, боржнику та органу ДВС.
Суддя А.П, Алексєєв