22 липня 2014 р.Справа № 574/275/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області на ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 12.06.2014р. по справі № 574/275/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Буринського районного суду від 24.03.2014 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Буринському районі щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язано здійснити такий перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як державному службовцю, з 18 лютого 2014 року з урахуванням зазначених у довідках Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі № 4 від 18 лютого 2014 року та Управління праці та соціального захисту населення Буринської районної державної адміністрації №03-11/292 від 18.02.2014 року отриманих позивачкою сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області - залишено без задоволення, а постанову Буринського районного суду Сумської області від 24.03.2014 року по справі № 574/275/14-а - залишено без змін.
29.05.2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області подано до суду заяву про роз'яснення вказаної постанови суду, посилаючись на те, що постанова є не зрозумілою в частині того, в яких відсотках від суми заробітку необхідно проводити перерахунок пенсії, так як на момент виходу позивача на пенсію їй призначалася пенсія відповідно до положень діючого на той час законодавства в розмірі 90 % (80% відсотків від суми заробітку та за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній служби пенсія збільшувалася на 1 %). Разом з тим, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії до Закону України "Про державну службу" було внесено зміни, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначалася у розмірі 80% від заробітку.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 12.06.2014 року роз'яснено постанову Буринського районного суду від 17.03.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Буринському районі про визнання дій органу державної влади незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зазначено, що при здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1, як державному службовцю, з 18 лютого 2014 року з урахуванням зазначених у довідках Управління пенсійного фонду України в Буринському районі № 4 від 18 лютого 2014 року та Управління праці та соціального захисту населення Буринської районної державно" адміністрації №03-11/292 від 18.02.2014 року отриманих позивачкою сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, Управлінню Пенсійного Фонду України в Буринському районі слід виходити з тих розмірів відсотків від суми заробітної плати позивачки, які діяли відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній на момент первинного призначення їй пенсії.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 12.06.2014 року у справі № 574/275/14-а скасувати та прийняти нову ухвалу, якою роз'яснити постанову Буринського районного суду Сумської області від 24.03.2014 року щодо її виконання в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80 % від сум заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 58 Конституції України, ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії), що призвело до неправильного вирішення питання, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про роз'яснення постанови, суд першої інстанції зазначив, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 застосуванню підлягає ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, оскільки позивач звернувся із заявою не за новим перерахунком розміру його пенсії в розумінні ст. 37-1 Закону України № 3723, а за відновленням своїх прав, порушених при призначені пенсії, під час якого при обрахунку його заробітної плати для призначення пенсії були враховані не всі складові заробітної плати.
Частиною 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
З зазначеної норми Закону вбачається, що роз'яснення судового рішення є по суті одним із способів усунення його недоліків. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що викликають суперечки під час його виконання, тобто підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість.
При цьому згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Тобто, заява про роз'яснення судового рішення розглядається лише у тому випадку, якщо ускладнене його виконання у зв'язку з незрозумілістю, воно не виконане і не закінчився строк його примусового виконання.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач у 2014 році звернулась із заявою про перерахунок пенсії з метою виправлення помилки щодо неврахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, допущеної при визначенні складових заробітної плати при призначенні пенсії у 2008 році, яка була призначена згідно наведеної редакції Закону України "Про державну службу", при цьому після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" Пенсійним органом не було зменшено відповідний коефіцієнт пенсії, в той же час предметом цього позову є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, таким чином право на отримання пенсії у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати державного службовця не є спірним у даних правовідносинах.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Крім того, нормами чинного законодавства визначено, що не допускається погіршення положення пенсіонера.
Таким чином, оскільки зміни до ст. 37 Закону України "Про державну службу" внесені 01.10.2011 року, тобто вже після призначення пенсії позивачці, то застосування їх в новій редакції до нарахування пенсії ОСОБА_1 неприпустиме, оскільки буде допущено звуження змісту та обсягу її конституційних прав.
Таким чином, колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції про те, що заява позивача про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, - без змін.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області залишити без задоволення.
Ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 12.06.2014р. по справі № 574/275/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.