Харківський апеляційний адміністративний суд
15 липня 2014 р.Справа № 2а-1229/08
Головуючий 1 інстанції: Єресько Л.О.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2014р. по справі № 2а-1229/08
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві
зацікавлена особа Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області
про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни
Заявник, ВПВР УВДВС ГУЮ у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із поданням, в якому просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 2-а-1229/08 від 13.07.07 р., а саме: стягнути з УПФУ Ленінського району в м. Полтаві на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не сплаченої пенсії відповідно до розпорядження № 110987 від 06.05.14 р.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.14 р. по справі № 2а-1229/08 вищевказане подання задоволене.
Відповідач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.14 р. по справі № 2а-1229/08 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач та зацікавлена особа письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.
Колегія суддів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.08 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.07 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.04.10 р., адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений: зобов'язано УПФУ Ленінського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р.
Згідно довідки УПФУ Ленінського району в м. Полтаві боржником проведено часткове виконання рішення суду - сума нарахованої, але не виплаченої допомоги дитині війни згідно постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.08 р. по справі № 2а-1229/08 позивачці становить 703,87 грн., пенсійні виплати не проведені у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, оскільки виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Задовольняючи подання ВПВР УВДВС ГУЮ у Полтавській області, суд першої інстанції посилається на п. 1 ст. 263 КАС України, відповідно до якого за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. В ст. 263 КАС України встановлений певний перелік обставин, що можуть бути підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
У поданні ВПВР УВДВС ГУЮ у Полтавській області просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом зміни формулювання на «стягнути з УПФУ Ленінського району в м. Полтаві на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не сплаченої пенсії відповідно до розпорядження від 06.05.14 р. № 110987», що свідчить про те, що таке подання не є зміною порядку і способу виконання рішення суду, а є зміною змісту судового рішення.
За приписами п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що така вимога не може бути задоволена, оскільки вона фактично змінює зміст постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.08 р. Суд першої інстанції, задовольняючи подання про зміну способу і порядку виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивачки, від способу виконання судового рішення, як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Також колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що підставою для застосування правил ст. 263 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Крім того, згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 28.10.08 р., прийнятій у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначено, що відповідно ст. 21, ст. 105, ст. 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Відповідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку стосовно наявності підстав для задоволення подання ВПВР УВДВС ГУЮ у Полтавській області про зміну порядку і способу виконання судового рішення.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.14 р. по справі № 2а-1229/08 прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям ухвали, про відмову у задоволенні подання ВПВР УВДВС ГУЮ у Полтавській області про зміну порядку і способу виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 199, 202, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.14 р. по справі № 2а-1229/08 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.14 р. по справі № 2а-1229/08 ? скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.
Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.