ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-18/5636-2012 26.06.14
Суддя Мандриченко О. В., розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 5011-18/5636-2012.
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2;
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1;
про стягнення 104 092,60 грн.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача (стягувача) : не з'явився;
Від відповідача (боржника):ОСОБА_3, представник, довіреність № 940 від
09.08.2013 р.;
Від ВДВС : не з'явився.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 року у справі № 5011-18/5636-2012 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 160 000,00 грн. заборгованості, 12 500,00 грн. пені, 600,00 грн. інфляційних втрат, 1 027,37 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 3 482,55 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у справі № 5011-18/5636-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у справі № 5011-18/5636-2012 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.01.2014 року за наслідками розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві скаргу задоволено частково, а саме: визнано дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві з несвоєчасного направлення боржникові копії постанови ВП № 39641862 про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013 року протиправними; визнано дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві з винесення постанови ВП №39641862 про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013 року на ім'я ОСОБА_4 протиправними; визнано дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві з винесення постанови ВП № 39641862 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013 року на ім'я стягувача ОСОБА_4 протиправними; визнано дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві з винесення постанови ВП № 39641862 про виправлення описки від 29.10.2013 року в постанові державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013 року протиправними; визнано дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві з винесення постанови ВП № 39641862 про арешт коштів боржника протиправними; скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві ВП № 3964186 про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013 року; скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві ВП № 3964186 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013 року у межах суми звернення стягнення : 195 570,91 грн. з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_4 боргу в сумі 177 609,92 грн. з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 195 570,91 грн.; скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві ВП № 3964186 про виправлення описки від 29.10.2013 року; скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві ВП № 3964186 про арешт коштів боржника від 08.11.2013 року; у задоволенні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві ВП № 3964186 винести постанову про зняття арешту з майна боржника зі скасування заборони на його відчуження та постанову про зняття арешту коштів боржника відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського району у місті Києві у справі № 5011-18/5636-2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 104 092, 60 грн., апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.01.2014 року без змін.
До Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який просить :
скаргу ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити;
визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бучка В.В. з винесення постанови про скасування процесуального документа від 20.03.2014 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013); постанови про скасування процесуального документа від 20.03.2014 (постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013); постанови про скасування процесуального документа від 20.03.2014 (постанова про виправлення описки від 29.10.2013); постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.03.2014; про арешт коштів боржника від 20.03.2014,- у виконавчому провадженні № 1789/4, № перереєстрації 609, номер за ЄДРВП : 39641862, стягувач : ОСОБА_4 - незаконними та протиправними;
визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бучка В.В. із несвоєчасного направлення копії постанови ВП № 39641862 про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.03.2014; про арешт коштів боржника від 20.03.2014, незаконними та протиправними;
скасувати постанови про скасування процесуального документу від 20.03.2014 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013);
скасувати постанови про скасування процесуального документу від 20.03.2014 (постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013);
скасувати постанови про скасування процесуального документу від 20.03.2014 (постанова про виправлення описки від 29.10.2013);
скасувати постанови ВП № 39641862 про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 року;
скасувати постанови ВП № 39641862 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.03.2014;
скасувати постанову ВП № 39641862 про арешт коштів боржника від 20.03.2014.
Свої вимоги, викладені у скарзі, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обґрунтовує наступним.
Як вважає скаржник, Господарський суд м. Києва ухвалою від 09.01.2014 року не зобов'язував державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві виносити постанови про скасування вже скасованих у судовому порядку оспорених постанов виконавчого провадження ВП № 39641862.
Скаржник наголошує, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 39641862 від 20.03.2014 року не була своєчасно надіслана боржнику у встановлений строк, що є порушенням вимог частини п'ятої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження».
Ця постанова не відповідає особі стягувача, оскільки стягувачем у постанові про відкриття виконавчого провадження вказаний ОСОБА_2, а в титульному аркуші виконавчого провадження № 1789/4, номер перереєстрації 609, номер ЄДРВП 39641862 стягувачем зазначена інша особа, а саме ОСОБА_4.
Як підсумовує боржник у справі, невідповідність особи стягувача в матеріалах виконавчого провадження, відкритого 06.09.2013 року, особі стягувача, зазначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 року є підставою для визнання недійсною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 39641862 від 20.03.2014 року.
Крім того, як вказує фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 року не зазначено індивідуального ідентифікаційного номера стягувача, чим порушено вимоги пункту третього частини першої статті 18 Закону, а в преамбулі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 39641862 від 20.03.2014 року державний виконавець, як на підставу її винесення, послався на заяву стягувача про повторне відкриття виконавчого провадження. У той же час, в мотивувальній частині постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 року, державний виконавець зазначив, що заява стягувача про примусове виконання подана 04.09.2013 року, що є порушенням трьохденного строку протягом якого державний виконавець зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Скаржник вважає, що підлягають визнанню недійсними та скасуванню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.03.2014 року; про арешт коштів боржника від 20.03.2014 року, які є похідними, після безпідставного та незаконного винесеної постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 року.
Крім того, скаржник наголошує, що повторне винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.03.2014 року та про арешт коштів боржника від 20.03.2014 року Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.
Скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 містить посилання на несвоєчасне направлення державним виконавцем боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 року, яку боржник отримав 26.03.2014 року.
Такі дії державний виконавець вчинив незважаючи на те, що виходячи з матеріалів виконавчого провадження № 1789/4, номер перереєстрації 609, представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 28.03.2014 року через орган виконавчої служби надав заяву про виконання рішення у добровільному порядку.
У своїх запереченнях на скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зважив на наступне.
У зв'язку з залишенням постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року ухвали Господарського суду м. Києва від 09.01.2014 року у справі №5011-18/5636-2012 без змін, державним виконавцем винесено постанови про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2014 року ВП № 39641862, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013 року, про виправлення описки від 29.10.2013 року виконавче провадження № 39641862 та про арешт коштів боржника від 08.11.2013 року.
До відділу 17.03.2014 року надійшла заява стягувача, про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2014 року по справі № 5011-18/5636-2012, про що в даній заяві вказує, що 09.01.2014 року ухвалою Господарського суду м. Києва, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року у справі № 5011-18/5636-2012, скасовано постанови державного виконавця Бучко В. В. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, а саме постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013 року виконавче провадження № 39641862; постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013 року; постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про виправлення описки від 29.10.2013 року виконавче провадження № 39641862; постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про арешт коштів боржника від 08.11.2013 року.
Стягувач також повідомив, що відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від 27.11.2012 року, останній дійсний для пред'явлення до виконання до 15.11.2013 року. Як зазначив стягувач, наказ перебував на виконанні у відділі з 06.09.2013 року по березень 2014 року, тобто на момент пред'явлення наказу до виконання строк його пред'явлення не сплинув, а в силу частини першої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Відтак цей строк не вважається пропущеним.
У зв'язку з означеним фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві повторно відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року у справі № 5011-18/5636-2012 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження; накласти арешт на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та постанови про арешт коштів.
Розглянувши заяву стягувача та відповідно до вимог статтей 17,18,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем, з врахуванням ухвали Господарського суду м. Києва від 09.01.2014 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року у справі № 5011-18/5636-2012, 20.03.2014 року повторно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлені боржнику до виконання, а стягувачу до відома.
Відповідно до статтей 11,25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем за заявою стягувача одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова, у зв'язку з цим державним виконавцем 20.03.2014 року винесені постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Заслухавши пояснення представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та розглянувши письмове заперечення відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, дослідивши докази, надані учасниками виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновку, що скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії органу державної виконавчої служби задоволенню не підлягає.
Стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлює порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду, згідно з якою за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України „Про виконавче провадження". Даний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 11 Закону України „Про виконавче провадження", держаний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів (стаття 17 Закону України „Про виконавче провадження"). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (пункт 1 частина 1 статті 19 Закону України „Про виконавче провадження").
Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Бучком В. В. 20.03.2014 року винесені постанови про скасування процесуальних документів : постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013 року; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013 року; постанови про виправлення описки від 29.10.2013 року.
Вказані постанови про скасування процесуальних документів винесені державним виконавцем на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 09.01.2014 року, залишеної без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року у справі № 5011-18/5636-2012 та не суперечать вимогам чинного законодавства про виконавче провадження. За цією ж датою (20.03.2014 року) державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесені постанови у виконавчому провадженні № 39641862 про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна та боржника та оголошення заборони на його відчуження, про арешт коштів боржника.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції на день прийняття виконавчого документа до виконання, державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії, встановлює строк для самостійного виконання рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови. За заявою стягувача державним виконавцем одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна ухвала.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження на пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику (частина п'ята Закону).
Судом установлено, що 20.03.2014 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою встановлено семиденний строк для самостійного виконання рішення господарського суду.
Також містяться супровідний лист від 20.03.2014 року за № 602/4 про направлення стягувачеві та боржникові постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 року для відома та виконання відповідно.
Надані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 копії конвертів з відтиском штемпеля установи зв'язку датованого 25.03.2014 року свідчить про те, що державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржникові несвоєчасно.
У разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів (частина перша статті 35 Закону).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передбаченим правом не скористався, у матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували його письмове звернення з заявою до державного виконавця про відкладення виконавчих дій з самостійного виконання рішення господарського суду.
Щодо винесення державним виконавцем 20.03.2014 року постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження та постанови про арешт коштів боржника, то таке право передбачене абзацом другим частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження». В матеріалах справи є в наявності заява стягувача від 17.03.2014 року вих.. № 17/01-14 з проханням накласти арешт на майно та кошти боржника.
Стосовно твердження боржника про добровільне виконання ним рішення господарського суду у даній справі, то дана обставина не підтверджена матеріалами справи.
Всі інші доводи, викладені у скарзі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії органу державної виконавчої служби, як на підстави задоволення скарги, не заслуговують на увагу суду оскільки вони не узгоджуються з самою суттю виконавчого провадження у справі.
Таким чином доводи скаржника є неправомірними, а скарга боржника підлягає відхиленню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України, господарський суд, -
1. Скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві залишити без задоволення.
Суддя О. В. Мандриченко