про повернення позовної заяви
21.07.14р. Справа № 904/5270/14
Суддя Рудь І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Міського комунального підприємства „Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ
до Ленінської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Дніпропетровська в особі ліквідаційної комісії Ленінської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про визнання грошових вимог та заобов'язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Статтею 38 Кодексу визначено обов'язок суду витребувати документи і матеріали, які є необхідними для вирішення спору.
Позовна заява № 1262 від 14.07.2014р. підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Позивачем порушені вимоги п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов тощо.
Так, як зазначає позивач в тексті позовної заяви № 1262 від 14.07.2014р. та вбачається з доданого до позовної заяви листування, розмір грошових вимог до відповідача складає суму 46 174 грн. 13 коп., в той час як у прохальній частині позову міститься вимога про визнання грошових зобов'язань на суму 57 006 грн. 87 коп.
Крім того, згідно ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Додані до позовної заяви документи не відповідають цим вимогам, у зв'язку із чим не можуть бути прийняті судом в якості доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви додаються документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Так, позивач в позовній заяві просить суд визнати його грошові вимоги до відповідача в сумі 57 006 грн. 87 коп. за період з 01.11.11р. по 01.01.13р. на підставі договору № 050575 від 01.01.08р. та зобов'язати ліквідаційну комісію відповідача включити вказані грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, а саме: за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13р., у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з п.3 ст. 6 Закону підлягають сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
В порушення зазначених вимог, згідно платіжного доручення № 2896 від 13.06.14р., позивачем сплачений судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп., тобто лише за вимогою майнового характеру.
Відповідно до пунктів 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Виходячи з викладеного позовна заява з доданими матеріалами підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись п. п. 3, 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток на 66 арк., в тому числі платіжне доручення № 2896 від 13.06.2014р.
Суддя І.А. Рудь