ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/9464/14 16.07.14 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010"
до Військової частини НОМЕР_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України
про стягнення 99 000,00 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: Мінченко В.М. за довіреністю № 20 від 20.05.2014 р.;
від відповідача: Зернов Р.Ю. за довіреністю № 5 від 08.01.2014 р.;
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 99 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних позивачем робіт за договором № 1334/270/КЕС-2013 від 01.10.2013 р.
Ухвалою суду від 21.05.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.05.2014 р.
В судовому засіданні 30.05.2014 р. оголошувалась перерва до 11.06.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 11.06.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відрядженні справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.
Ухвалою від 11.06.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 25.06.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано на розгляд судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою від 23.06.2014 р. суддею Зеленіною Н.І. прийнято справу до провадження.
Ухвалою від 25.06.2014 р. залучено до участі у справі Державну казначейську службу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 16.07.2014 р.
Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2014 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від третьої особи не надходило.
У судовому засіданні 16.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.10.2013 р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (надалі - позивач, Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі - відповідач, Замовник) було укладено Договір № 1334/270/КЕС-2013 (надалі - Договір).
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати такі послуги: гідрохімічне очищення системи опалення та теплообмінників військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Результатом наданих послуг за даним Договором є підписані з обох Сторін Акти здачі прийняття наданих послуг.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору встановлено, що загальна сума Договору становить 99 000,00 грн. Кінцева сума Договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, що підтверджується Актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.
Згідно з п. п. 3.1.-3.3. Договору, за надання послуг згідно з п. 1.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю суму, яка буде обумовлена Актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг. Оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання обома Сторонами Акту (актів) здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Сторони погодились, що кінцевий термін оплати Замовником прийнятих послуг з урахуванням п. 3.2. здійснюється не пізніше 31.12.2013 року.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач роботи за Договором виконав у повному обсязі на загальну суму 99 000,00 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року та не заперечується відповідачем, проте виконані роботи відповідачем станом на час розгляду справи не оплачено.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що 18.10.2013 р. відповідачем зареєстровано у ДКСУ Подільського району міста Києва фінансове зобов'язання згідно Акту здачі-приймання робіт, а також платіжне доручення від 01.11.2013 р. № 2710 на перерахування позивачу 99 000,00 грн., проте до цього часу ДКСУ Подільського району міста Києва зазначені грошові кошти на рахунок позивача не перераховано.
Однак, в силу вимог частини першої ст. 625 ЦК України, неналежне виконання (невиконання) ДКСУ Подільського району міста Києва своїх повноважень, передбачених Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України № 460/2011 від 13.04.2011, і, як наслідок, неможливість виконання відповідачем грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання та не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором з оплати виконаних позивачем робіт.
Аналогічна правова позиція з даного приводу висловлена Вищим господарським судом України, зокрема, у постанові від 15.04.2014 р. у справі № 921/1071/13-г/14.
Крім того, у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (п. 1.4. Постанови), роз'яснено, що з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, в/ч; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7; код ЄДРПОУ 37100186) 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 1 980 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 21.07.2014 р.
Суддя Н.І. Зеленіна