№ 201/7898/14-ц
провадження 2-р/201/34/2014
22 липня 2014 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Дашкевич Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» про роз'яснення судового рішення по справі за заявою ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» про видачу судового наказу щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, -
ОСОБА_1 13 червня 2014 року звернулася до суду заявою до ДВНЗ «УДХТУ» про видачу судового наказу щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
17 червня 2014 року по справі було видано судовий наказ та направлено боржнику, який останнім було отримано, згідно поштового повідомлення, 23 червня 2014 року.
ДВНЗ «УДХТУ» 16 липня 2014 року звернулося до суду з заявою про роз'яснення судового рішення (судовий наказ).
Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 1 постанови № 14 пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судові рішення викладаються у формі ухвали або рішення (частина перша статті 208 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ); далі - ЦПК). Судовий наказ і заочне рішення є різновидами судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) держаного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає заяву необґрунтованою і не підлягаючою задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом в судовому засіданні встановлено, що судовим наказом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2014 року було стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет», код ЄДРПОУ 02070758, місцезнаходження юридичної особи: 49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 8 на користь: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, що зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1. заборгованість з нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, за травень 2014 року у розмірі 3 065 грн; стягнуто з : Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет», код ЄДРПОУ 02070758, місцезнаходження юридичної особи: 49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 8 на користь: Держави, р/р отримувача: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код за ЄДРПОУ: 37989269, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ: 37988155, МФО банку: 805012, рахунок отримувача: 31219206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001 Судовий збір у розмірі 121 (сто двадцять одна) гривня 80 коп. Допущено негайне виконання судового наказу в частині вимог про стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, тобто з урахуванням зазначеного судом було видано судовий наказ по суті заявлених вимог, їх формулювання знайшли своє вірне відображення в зазначеному судовому рішенні та в судовому наказі містяться посилання на відповідні норми матеріального та процесуального права, також слід зазначити, що зміст судового наказу відповідає вимогам визначеними ст. 103 ЦПК України, оскільки у ньому зазначено: 1) дата видачі наказу; 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; 3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; 5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником; 6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника; 7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу та судовий наказ відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження», а тому враховуючи вище викладене судове рішення (судовий наказ) не є незрозумілим, в зв'язку з чим відсутні передбачені законом підстави для його роз'яснення.
Крім того, в п. 21 постанови № 14 пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, суд приходить до висновку, що заява не обґрунтована, не підтверджена, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для задоволення заяви немає, а тому суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 103, 208, 210, 221, 293 ЦПК України, суд -
Державному вищому навчальному закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, по справі за заявою ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» про видачу судового наказу щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, - відмовити.
Суддя -