Справа № 127/8058/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дернова В.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
03 липня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Кузьмишин В.М.
судді: Боровицький О. А. Біла Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі про перерахунок пенсії,
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування пенсії з урахуванням трудового стажу та отриманої заробітної плати в СФГ "Зоря Олексій Іванович" з 01.03.1992 року по 31.12.1995 року.
Згідно постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням трудового стажу за період роботи в СФГ "Зоря Олексій Іванович" з 01.03.1992 року по 31.12.1995 року відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене ним рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог скасувати і постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт, зокрема, вказує на те, що вона не впливає на відносини між УПФУ та СФГ "Зоря Олексій Іванович". Також, вважає, що при посиланні на Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" треба керуватися статтею 27 зазначеного закону від 10.12.1991 року, де в пункті 2 статті 27 зазначено, що всі новостворені селянські (фермерські) господарства звільняються від оподаткування на три роки, а в трудонедостатніх населених пунктах - на п'ять років.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ (ЗУ №1058) є пенсіонером та отримує пенсію за віком.
02.04.2014 року позивач подала до УПФУ в м.Козятин та Козятинському районі заяву та довідку про заробітну плату №119 від 12.03.2013 року видану КП «Козятинський трудовий архів» за період роботи в СФГ «Зоря Олексій Іванович» з 01.03.1992року по 31.12.1995 року, в якій вона просила взяти до врахування при призначені пенсії її заробітну плату у СФГ «Зоря Олексій Іванович».
Листом УПФУ в м. Козятин та Козятинському районі №562/06-38/02-10 від 07.04.2014 року у перерахунку пенсії ОСОБА_2 відмовлено, з тим обґрунтуванням, що СФГ «Зоря Олексій Іванович» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду лише з серпня 1994 року та за період з серпня 1994 року по 31.12.1995 року нарахування та сплату збору на обов'язкове державне страхування не проводило.
Вважаючи, що такою відмовою порушено права на пенсійне забезпечення, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржену постанову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відмовляючи позивачу в прийняті довідки № 119 Козятинського трудового архіву про заробітну плату за період з 1992 року по 31.12.1995 року та у перерахунку пенсії діяв правомірно, відповідно до пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в силу положень якого, до заробітної плати для обчислення пенсії враховується сума виплат, на які нараховуються внески на обов'язкове державне пенсійне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Згідно з частинами першою та другою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій тощо.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За правилами пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховується сума виплат, на які нараховуються внески на обов'язкове державне пенсійне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону страхові внески визначені як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.
Зокрема, згідно із частиною першою статті 16 Закону, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону).
Таким чином страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 28 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 № 2009-XII (чинного в період часу, який позивач просить врахувати при перерахунку пенсії) селянське (фермерське) господарство реєструється як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в органах Пенсійного фонду України за своїм місцем розташування, у встановленому порядку сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з усіх видів заробітку за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), а також як платник страхових внесків з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, зазначених у частині першій цієї статті, сплачує страхові внески у встановленому законодавством порядку.
Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.
При цьому, за правилами частини 2 статті 27 цього ж Закону, новостворені селянські (фермерські) господарства звільняються від оподаткування на 3 роки, а в трудонедостатніх селах - на 5 років.
Як встановлено СФГ «Зоря О.І.» перебуває на обліку в управлінні з серпня 1994 року. За період з серпня 1994 року по 31.12.1995 року господарство нарахування та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не проводилось.
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не ставить в залежність право застрахованої особи на перерахунок пенсії від сплати страхових внесків страхувальником.
Власне, позивач, як застрахована особа була позбавлена можливості впливати на сплату страхових внесків СФГ «Зоря О.І.», відтак, несплата зазначеним селянським (фермерським) господарством в спірний період страхових внесків до Пенсійного фонду мала місце не з вини застрахованої особи, що не взято до уваги пенсійним органом, натомість відмова у перерахунку пенсії з урахуванням періоду роботи на СФГ «Зоря О.І.», порушує рівність її прав на призначення (перерахунок) пенсії при інших рівних умовах.
У випадку що розглядається, несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили дієвих заходів для забезпечення гарантованого державою права на трудову пенсію (її перерахунок).
Відповідно до положень частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При розгляді справи встановлено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії з урахуванням трудового стажу та отриманої заробітної плати в СФГ "Зоря Олексій Іванович" з 01.03.1992 року по 31.12.1995 року. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зауважує, що у забезпеченні права особи на соціальний захист роль і функція пенсійного органу має бути активною, а трактування правил Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» лише через призму обов'язку страхувальника вчасно і у повному обсязі сплачувати внески звужує конституційні права особи.
За вказаних обставин, апеляційний суд вважає дії управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням трудового стажу та отриманої заробітної плати у СФГ "Зоря Олексій Іванович" за період роботи в СФГ "Зоря Олексій Іванович" з 01.03.1992 року по 31.12.1995 року протиправними, а позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги є суттєвими і спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до статті 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З наведених положень законодавства, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, слідує, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 статті 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями, що позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 109, 64 грн.
З огляду на викладене, вказана сума підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі про перерахунок пенсії, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням трудового стажу та отриманої заробітної плати у СФГ "Зоря Олексій Іванович" за період роботи в СФГ "Зоря Олексій Іванович" з 01.03.1992 року по 31.12.1995 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Козятині та Козятинському районі провести нарахування ОСОБА_2 пенсії з врахуванням її трудового стажу та отриманої заробітної плати у СФГ "Зоря Олексій Іванович" за період роботи в СФГ "Зоря Олексій Іванович" з 01.03.1992 року по 31.12.1995 року.
Стягнути з Державного бюджету України понесені ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 109, 64 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Боровицький Олександр Андрійович
Біла Людмила Михайлівна