Провадження № 2/712/1071 /14
Справа № 712/2375/14-ц
24 червня 2014 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВІЙ О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 29 березня 2006 року позивач отримала кредит у розмірі 3 000 дол. США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,2 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Взяті на себе грошові зобов'язання відповідач виконує неналежним чином, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка станом на 04 лютого 2014 року складає 8 954, 65 дол. США.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 8 954, 65 дол. США.
В судовому засіданні адвокат відповідача надав письмове заперечення про відмову в задоволенні позову застосувавши строк позовної давності.
Заслухавши пояснення представника позивача, думку адвоката, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено в судовому засіданні, що 29 березня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, шляхом заповнення позивачем заяви про надання кредиту у розмірі 3 000 дол. США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку Visa Gold № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,2 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, терміном дії 2 роки.
З розрахунку наданого представником позивача вбачається, що в період дії вказаної пластикової картки за № НОМЕР_1 позивач дійсно отримувала кошти в межах кредитного ліміту та проводила погашення кредиту. В період її кредитної картки від 29 березня 2006 року, відповідачем було замінено та продовжено термін дії картки відповідно до умов укладеного кредитного договору від 29 березня 2006 року по квітень 2010 року.
Відповідач припинила сплачувати будь-які платежі за кредитом ще в 2008 році. Термін дії банківської картки за номером № НОМЕР_1 сплинув у квітні 2010 року. Таким чином порушення права позивача на повернення коштів почалось з остаточного дня дії пластикової картки, тобто з квітня 2010 року.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов - з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цього права.
Згідно ст. 267 ЦК України сплив позовної давності до пред'явлення позову, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що з вимогою про стягнення заборгованості позивач звернувся лише 17 лютого 2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності, а доказів поважності причин пропуску такого строку не надано.
Враховуючи, що адвокат відповідача заявив клопотання про застосування позовної давності, та обізнаність банку про закінчення дії кредитної картки за № НОМЕР_1 в квітня 2010 року, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення в зв'язку зі спливом строку позовної давності.
В силу вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, у зв"язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 257, 261, 267, ЦК України, суд -
Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» в задоволені позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.