Справа № 513/738/14-к
Провадження № 1-в/513/51/14
Саратський районний суд Одеської області
про відмову у застосуванні амністії
16 липня 2014 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника КВІ ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Сарата Одеської області клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, засудженого вироком Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців. На підставіст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на три роки,
про звільнення від покарання згідно Закону України “Про амністію у 2014 році”
засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від призначеного судом покарання на підставі ст. 2 Закону України “Про амністію у 2014 році”.
Своє клопотання обґрунтував тим, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року його було засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2009 року відносно нього було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. До винесення вироку судом, тобто до 11 червня 2013 року він перебував під вартою в Київському СІЗО більше ніж 4 роки 4 місяці. Відповідно до ст. 72 КК України, ст. 1 Закону України “Про попереднє ув'язнення”, на момент подачі клопотання до суду ним фактично відбуто більше однієї чверті призначеного судом основного покарання.
На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_5 просив суд звільнити його від відбування покарання призначеного вироком Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року.
Заслухавши засудженого, який підтримав клопотання, думку прокурора, представника КВІ, які заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши надані документи, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 2 Закону України “Про амністію у 2014 році”, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст. 1 цього Закону, засуджені за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про амністію у 2014 році”, рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Як вбачається з копії вироку Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191КК України із застосуванням ст. 69 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він на протязі іспитового строку тривалістю три роки не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки (а.с.5-23).
Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, за яке засуджено ОСОБА_5 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Судом встановлено, що 11 червня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за скоєння особливо тяжкого злочину та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Цим же вироком засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. На день набрання чинності Законом України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_5 не відбував покарання у місцях позбавлення волі, тому він не підпадає під коло осіб, зазначених у статті 2 Закону України «Про амністію у 2014 році».
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання.
Твердження ОСОБА_5 про те, що на день набрання чинності законом України "Про амністію у 2014 році" він відбув більше половини призначеного судом строку основного покарання суд вважає необгрунтованим, оскільки покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі було призначено засудженому вироком суду 11 червня 2013 року з іспитовим строком 3 роки, а початок іспитового строку є день проголошення вироку.
Твердження ОСОБА_5 про те, що до строку покарання призначеного вироком суду йому необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, суд також вважає необгрунтованим, оскільки вимоги ч. 5 ст. 72 КК України застосовуються до осіб, яким призначено покарання у виді позбавлення волі без застосування ст.ст. 75, 76 КК України.
Керуючись Законом України “Про амністію у 2014 році”, ст.ст. 369-372 КПК України,
суд
у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування амністії - відмовити.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1