"23" червня 2014 р. м. Київ К/9991/11581/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Федорова М.О.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011
у справі № 2а-14781/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва
про визнання дій неправомірними та зобов'язання прийняти декларацію, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011, позов задоволено повністю. Визнано дії ДПІ у Голосіївському районі м.Києва неправомірними та зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м.Києва прийняти декларації з податку на додану вартість за червень та липень 2010 року.
ДПІ у Голосіївському районі м.Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за червень-липень 2010 року, які не були прийняті.
Відповідач надіслав позивачеві повідомлення від 16.07.2010 № 2093/10/3/28-312 та від 13.08.2010 № 2451/10/3/28-312 про недоліки декларацій: порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання.
Відповідно до абз. 1 п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Згідно з абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону визначено вичерпний перелік підстав, за яких контролюючий орган має право не визнавати надану платником податків звітність податковою звітністю. Такою підставою є заповнення податкової декларації всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, зокрема, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, що подані позивачем податкові декларації не містять зазначених відповідачем недоліків.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів про протиправність дій відповідача щодо неприйняття податкових декларацій.
Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді М.О. Федоров
Ю.І. Цвіркун