"07" липня 2014 р. м. Київ К/800/49630/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Гончарук І.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Стеренчука Р.П.
відповідача - Тюшкевич С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013
та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2013
у справі № 826/4129/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Укрпромпровадження»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромпровадження» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 0003082202 від 19.03.2013.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013, позов задоволено; визнано недійсним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав протиправності його прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість, а саме: щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП «Арикон» за період з 01.04 по 31.07.2011, складено акт № 193/22-2/35141676 від 04.03.2013, в якому зафіксовано порушення: ст. 185, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 516 623 грн., в т.ч.: за квітень 2011 року на суму 1 605 521 грн., травень 2011 року на суму 2 142 210 грн., червень 2011 року на суму 2 091 263 грн. та за липень 2011 року на суму 1 677 627 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, 19.03.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003082202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 355 439 грн., в т.ч.: 7 516 623 грн. основного платежу та 838 816 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Матеріалами справи встановлено, що 11.03.2011 між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» (покупець) та ПП «Арикон» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 1103, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити підшипники, кабельно-провідникову, електроізоляційну та іншу продукцію.
Факт виконання умов вказаного договору судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими накладними, виписками з особового рахунку та актом прийому-передачі векселів.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 цього Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пп. 198.6 ст. 198 ПК України).
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що в даному випадку встановлено судами обох інстанцій з підтвердженням матеріалів справи.
Таким чином, за встановлення в судовому порядку фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ПП «Арикон», що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку є правомірним формування позивачем податкового кредиту у спірному періоді за результатами господарських операцій з вказаним контрагентом.
Враховуючи вищезазначене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний