09 липня 2014 року м. Київ справа № 800/79/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Швець В.В.
суддів Бутенка В.І.
Загороднього А.Ф.
Малиніна В.В.
Ситникова О.Ф.
при секретарі Добродуб К.Я.
за участю:
позивача ОСОБА_4
представника відповідача Ревука Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції щодо ненадання доручення на перевірку відомостей в його скарзі від 19 серпня 2013 року та зобов'язати вчинити всі необхідні дії щодо її розгляду з дотриманням порядку, передбаченого Законом України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції», а також зобов'язати за результами її перевірки прийняти остаточне рішення колегіально.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 серпня 2013 року звернувся до відповідача зі скаргою про притягнення до відповідальності судді Перечинського районного суду Закарпатської області Шешині М.О. за порушення присяги.
Однак, відповідач факти, викладені в його скарзі не перевірив, а листом від 27 листопада 2013 року за підписом заступника Голови Вищої ради юстиції Удовиченка О.С. повідомив про відсутність підстав для призначення перевірки в порядку статті 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції».
Посилаючись на те, що відповідь на його скаргу надана без належної її перевірки, результати якої не розглядались на засіданні ВРЮ і не прийнято колегіально остаточного рішення по суті звернення, відповідачем порушено процедуру розгляду, встановлену Законом України «Про Вищу раду юстиції», а відсутність належного реагування на його звернення є порушенням його права як громадянина на здійснення правосуддя.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у письмовому запереченні та в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що звернення (заяви, скарги, клопотання) за загальним правилом розглядаються посадовими особами Вищої ради юстиції в порядку Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян». Відповідно до Регламенту Вищої ради юстиції заступник, крім здійснення повноважень, визначених статтею 22 Закону № 22/98-ВР, за дорученням Голови Вищої ради юстиції надає відповідь у разі надходження скарги, заяви, звернення, що не містять підстав для звільнення судді за порушення присяги чи притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором. Оскільки скарга позивача не містила таких відомостей, перевірка не призначалася, а відповідь була надана позивачу листом за підписом Заступника Голови. У зв'язку з цим, Вищою Радою юстиції України, як колегіальним органом, рішення за скаргою позивача не приймалися.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 надіслав до Вищої ради юстиції скаргу від 19 серпня 2013 року, в якій просив притягнути суддю Перечинського районного суду Закарпатської області Шешиню М.О. до відповідальності за порушення присяги, який зловживаючи службовим становищем та у порушення його конституційних прав, передбачених статтями 21, 24, 29, 33 Конституції України, ухвалив незаконне рішення про його утримання під вартою, чим завдав значної шкоди.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_4, заступник голови ВРЮ Удовиченко О.С. листом від 27 листопада 2013 року № П-1197/1-4-10729/0/9-13 повідомив позивача, що Вища рада юстиції, діючи в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції», не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням. До того ж, його скарга не містить підстав для призначення перевірки дій судді в порядку статті 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції».
Зі змісту статей 18, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про Вищу раду юстиції» встановлено, що повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.
В силу положень пункту 3 частини першої статті 131 Конституції України до відання Вищої ради юстиції належить здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Стаття 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає дисциплінарне провадження як процедуру розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
Частини друга та третя статті 84 названого вище Закону, зокрема передбачають, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.
Крім того, у частині четвертій статті 84 цього Закону закріплено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Згідно із статтею 85 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють: 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; 2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
В силу статті 38 Закону України «Про Вищу раду юстиції» підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень, що надійшли до Вищої ради юстиції.
Стадії дисциплінарного провадження встановлені статтею 39 Закону України «Про Вищу раду юстиції»у такій послідовності: 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення.
Статтею 40 Закону України «Про Вищу раду юстиції» передбачено, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено, та ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено, одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.
Зі змісту наведених норм слідує, що відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді вищого спеціалізованого суду перевіряються членом Вищої ради юстиції саме за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції чи його заступника у випадку перевірки даних про дисциплінарний проступок судді.
Закон України «Про Вищу раду юстиції» встановлює право, а не обов'язок одного із зазначених суб'єктів доручити проведення перевірки даних про дисциплінарний проступок.
В рішенні Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року № 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої і четвертої статті 1, абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, частини першої статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31, частини першої статті 32, пункту 2 частини другої статті 33, пункту 2 частини другої та частини третьої статті 37, статей 38 і 48 Закону України «Про Вищу раду юстиції» зазначається, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.
Крім того, відповідно до пункту 1 параграфу четвертого глави першої розділу першого Регламенту Вищої ради юстиції до повноважень її Голови, серед інших, належить право доручати членові Ради провести перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях.
Аналіз наведених норм Законів України «Про Вищу раду юстиції» та «Про судоустрій і статус суддів», рішення Конституційного Суду України та Регламенту дає підстави для висновку, що стадіям дисциплінарного провадження та перевірці відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги передує вирішення питання наявності у зверненні, що надійшло до відповідача, відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді та/або про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги.
Отже, діючи у межах наданих повноважень, та не вбачаючи у скарзі позивача відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді Перечинського районного суду Закарпатської області Шешинею М.О. заступник голови Вищої ради юстиції Удовиченко О.С. правомірно надав позивачу письмову відповідь про відсутність підстав для проведення перевірки.
За таких обставин, Вища рада юстиції не порушила вимог законодавства України і не вчинила протиправних дій та не допустила протиправної бездіяльності за скаргою позивача.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 160-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано, та підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Швець
Судді:
В.І. Бутенко
А.Ф. Загородній
В.В. Малинін
О.Ф. Ситников