Справа № 1321/2941/12 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11/783/239/14 Доповідач: ОСОБА_2
15 липня 2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 21 червня 2013 року відносно ОСОБА_7 ,
цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сокіл Кам'янка-Бузького району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, одруженого, освіта середня, не працюючого, раніше судимого
засуджено за ч.2 ст.185 КК України на один рік позбавлення волі;
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_7 призначено остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання згідно з вироком суду від 16.08.2012 року Сокальського районного суду Львівської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України у вигляді чотири роки один місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 підписки про невиїзд залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
Вирішено питання про речові докази у справі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 04 вересня 2012 року приблизно в 10 год., маючи умисел на таємне, повторне, викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, проник в коридор житлового будинку АДРЕСА_2 , звідки з вішалки біля квартири АДРЕСА_3 , таємно, викрав речі належні ОСОБА_8 , а саме чоловічі вживані туфлі - вартістю 110 гривень, чоловічі вживані кросівки - вартістю 145 гривень, чоловічі вживані тапочки - вартістю 15 гривень, спортивну вживану чоловічу куртку - вартістю 70 гривень, дюралюмінієві вживані чотири камфори до газової плити - вартістю 20 гривень, чим завдав ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 360 гривень.
Вказаний вирок суду в апеляційному порядку оскаржила захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , яка просить вирок суду у справі змінити та призначити ОСОБА_7 більш м'яке покарання.
На підтримання своїх апеляційних вимог захисник ОСОБА_6 покликається на те, що вчинений ОСОБА_7 злочин є малозначним і не становить суспільної небезпеки, викрадені речі були вживаними та зберігалися в загальному коридорі біля вхідних дверей квартири, тобто були в загальнодоступному місці та не мали значної цінності для потерпілого.
Крім цього, захисник ОСОБА_6 зазначає, що ОСОБА_7 заздалегідь не готувався до вчинення інкримінованого злочину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно усунув заподіяну шкоду потерпілому, шляхом повернення викрадених речей потерпілому. ОСОБА_7 має на утриманні дружину, яка хворіє онкологічним захворюванням, і четверо неповнолітніх дітей, а також добровільно пройшов курс лікування від алкоголізму. Як наслідок захисник ОСОБА_6 вважає призначене ОСОБА_7 покарання таким, що не відповідає своєю суворістю тяжкості злочину та особі засудженого.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, доводи поданої апеляції, заслухавши думку прокурора, який заперечив апеляцію захисника та підтримав клопотання засудженого про звільнення його від покарання внаслідок амністії, засудженого, який частково підтримав апеляцію захисника з мотивів наведених в апеляції та подав заяву про звільнення його від покарання внаслідок амністії, колегія судді вважає, що апеляція захисника не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку злочинного діяння відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим та в апеляції захисника не оспорюється.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_7 суд правильно врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який раніше судимий, вчинив злочин під час іспитового строку, позитивну характеристику з місця проживання, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працює, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що покарання засудженому ОСОБА_7 призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України у межах встановлених у санкції статті, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Поряд з цим ОСОБА_7 в судовому засіданні було подано заяву про звільнення його від покарання, призначеного вироком Сокальського районного суду Львівської області від 21 червня 2013 року, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Перевіривши матеріали кримінальної справи, та врахувавши тяжкість вчиненого засудженим ОСОБА_7 злочину, а саме злочину середньої тяжкості, а також те, що у засудженого ОСОБА_7 перебувають на утриманні троє дітей, які не досягнули 18-річного віку, колегія суддів приходить до переконання, що засудженого ОСОБА_7 слід звільнити від призначеного вироком Сокальського районного суду Львівської області від 21 червня 2013 року покарання за ч.2 ст.185 КК України на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Разом з тим попередній вирок Сокальського районного суду Львівської області від 16.08.2012 року відносно ОСОБА_7 слід виконувати окремо.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.366, 377, 379 КПК України 1960 року, колегія суддів,
Апеляцію захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Сокальського районного суду Львівської області від 21 червня 2013 року відносно ОСОБА_7 змінити в частині призначення покарання, виключивши з нього посилання на призначення остаточного покарання на підставі ст.71 КК України.
Звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий:
Судді: