20 червня 2014 року 810/3286/14
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: Шевченка В.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003472230 від 08.05.2014.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем під час проведення фактичної перевірки торгового павільйону, що належить позивача було встановлено ряд порушення Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон № 265), Положення від 15.12.2004 № 637 «Про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України (надалі - Положення № 637), Податкового кодексу України (надалі - ПК України) та Наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та порядку її ведення» (надалі - Наказ № 481) .
Вважає, що вищевказані порушення безпідставні, оскільки свою діяльність з роздрібної торгівлі здійснює через зареєстрований належним чином та фіскалізований реєстратор розрахункових операцій «Міні-500.02 МЕ» та відображає рух готівки у відповідності до Закону № 265.
Також зазначив, що ним щоденно друкуються на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні чеки і забезпечується їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, в тому числі за період проведення відповідачем фактичної перевірки.
На думку позивача оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконними та такими, що суперечать нормам чинного податкового законодавства України.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що під час проведення фактичної перевірки було встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, ведення касових операцій та книги обліку і витрат.
Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено правомірно, про що свідчить акт перевірки, яким встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача, також вважає, що відповідачем було дотримано усі вимоги закону при винесені даного податкового повідомлення - рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачем на підставі ст. 80 ПК України була проведена фактична перевірка господарської одиниці торгового павільйону, що розташований за адресою АДРЕСА_1, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.
Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, ст. 80 ПК України передбачено порядок проведення фактичних перевірок, якою визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Крім того, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, що встановлені вказаною статтею.
В результаті проведеної перевірки встановлено порушення, а саме несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів від отриманого доходу від здійснення господарської діяльності за період з 18.10.2013 по 27.10.2013 на загальну суму 5 214,80 грн. в книзі обліку доходів і витрат, зареєстрованої 28.10.2013 Бориспілською ОДПІ в графу (графу) 2 запис внесено суб'єктом господарювання несвоєчасно, а саме після їх реєстрації в податкових органах, чим на думку відповідача порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, п. 177.10 ст. 177 ПК України, п. 2.6 Положення № 637, Наказу № 481.
За наслідками встановлених порушень відповідачем було складено акт фактичної перевірки від 15.04.2014 за № 000042.
На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення - рішення № 0003472230 від 08.05.2014, з яким позивач не погодився та у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 1 та ст. 3 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 177.10 ст. 10 ПК України визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Положенням № 637 визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Також Положенням № 637 надано визначення терміну готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами. Крім того, каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Пунктом 2.6 Положення № 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом № 265 надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Як було встановлено судом, позивач здійснює свою діяльність з роздрібної торгівлі через зареєстрований належним чином та фіскалізований реєстратор розрахункових операцій «Міні-500.02 МЕ» та відображає рух готівки у відповідності до Закону № 265 у книзі обліку розрахункових операцій, яка зареєстрована 12.08.2013 у Бориспільській ОДПІ.
В матеріалах справи містить копія книги обліку розрахункових операцій, з якої вбачається, що позивачем ведеться належний облік здійснених операцій, в тому числі за 18.10.2013 по 27.10.2013.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не наведеного доказів щодо порушень при оприбуткуванні готівки позивачем у період з 18.10.2013 по 27.10.2013., тому на думку суду податковий орган, як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0003472230 від 08.05.2014.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0003472230 від 08.05.2014.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 червня 2014 р.