16.07.2014
Справа № 642/5796/14-к, Провадження 1кп/642/530/4
16 липня 2014 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, м.Дергачі, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, який мешкає: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
1) 29.04.2011 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 3 місяців арешту,
2) 03.10.2011 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.309, ч.1 ст.316, ч.1 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений достроково з Первомайської ВК №117 Харківської області 13.08.2012 року за ст. 81 КК України;
3) 20.02.2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.
який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.263 КК України, -
В середині березня 2014 року, точної дати встановити в ході проведення досудового слідства не надалось можливим, у нічний час доби, ОСОБА_4 , слідуючи в електропотязі сполученням «Лозова-Харків», під сидіннями, знайшов кинджал та з вказаного часу носив при собі без передбаченого законом дозволу. 01 квітня 2014 року о 21 год. 05 хв. біля виходу на четверту платформу Південного вокзалу ст.Харків-пас., працівниками міліції був виявлений ОСОБА_4 , який добровільно видав металевий предмет в формі кінджалу, який згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України на ПЗ № 79 від 04.04.2014 року є холодною зброєю колючо-ріжучої дії, виготовленою саморобним способом, що є кинджалом загального типу, та який він носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєному злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину та пояснив, що в середині березня 2014 року він, слідуючи в електропотязі сполученням «Лозова-Харків», під сидіннями, знайшов кинджал, який взяв та носив при собі без передбаченого законом дозволу. 01 квітня 2014 року, ввечері , біля виходу на платформу Південного вокзалу ст.Харків-пас., він був зупинений працівниками міліції і на питання про заборонені предмети добровільно видав їм зазначений кинджал.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.263 КК України, тобто носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий, розлучений, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є особою пенсійного віку, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, наведені вище дані про особу обвинуваченого, що він раніше судимий, та в період іспитового строку скоїв новий умисний злочин та вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі.
Враховуючи, що ОСОБА_4 20 лютого 2014 року був засуджений Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік та у період іспитового строку вчинив новий злочин, йому необхідно згідно ч.3 ст.78 та ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за попереднім вироком.
Разом із цим, ОСОБА_4 під час судового розгляду заявлено клопотання про звільнення його від покарання на підставі п. ґ) ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року.
Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", в редакції Закону від 27.02.2014р., встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
За змістом п. ґ) ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України особи, яка на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи те, що ОСОБА_4 відповідно до ст.12 КК України обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, який вчинив до закінчення визначеного судом іспитового строку, на момент 19.04.2014р. досяг пенсійного віку, а Закон України "Про амністію у 2014 році" не забороняє застосування амністії щодо такої особи, тому обвинувачений підлягає звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно ст.124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - криміналістичної експертизи №79 від 04.04.2014р. у розмірі 393 грн. 12 коп.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 394 КПК України, ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. ґ) ст.1, п.в) ст.8 Закону України "Про амністію у 2014 році", суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання - 6 місяців позбавлення волі, призначеного Ізюмським міськрайонним судом Харківської області від 20.02.2014 року та за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки 6 місяців.
На підставі ч.2 ст.86 КК України, п. ґ) ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" - звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати - вартість проведення судово - криміналістичної експертизи № 79 від 04.04.2014р. в розмірі 393 грн. 12 коп.
Речовий доказ: холодну зброю колючо-ріжучої дії - кинджал, який знаходиться в камері зберігання речових доказів на ЛВ на ст.Харків пас. по квитанції №9, після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1