Справа № 1326/2781/12 Головуючий у 1 інстанції: Козюренко Р.С.
Провадження № 22-ц/783/3189/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
Категорія:19
07 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,
секретаря: Глинського О.А.,
з участю: представника відповідача - ЛКП «Затишне» - Приндоти С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства (далі ЛКП) «Затишне» в особі представника Приндоти Соломії Геннадіївни на заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ЛКП «Затишне» про спонукання до укладення договору, -
встановила:
заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2012 року вищевказаний позов задоволено. Зобов'язано ЛКП «Затишне» укласти з ОСОБА_3 договір про надання житлово-комунальних послуг із виключним переліком замовлених послуг, а саме: вивіз твердих побутових відходів, дератизація, обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення, обслуговування димовентканалів та обслуговування аварійними службами.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2013 року заяву ЛКП «Затишне» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Рішення суду оскаржив відповідач, просить його скасувати й ухвалити нове, яким відмовити у задоволені вимог позивачу, посилаючись на те, що при винесені рішення судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а це призвело до ухвалення невірного рішення, що впливає на права та обов'язки ЛКП. Апелянт, зокрема, зазначає, що судом не враховано, що перелік послуг з утримання будинків та прибудинкової території для населення м. Львова визначено рішенням Львівської міської ради та те, що з приводу послуг проводились громадські слухання і у визначений законом строк від жильців будинку заперечень не поступило.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням (а.с.82). Про причини неявки позивач суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав.
За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги позивача районний суд зазначив, що оскільки відповідач у добровільному порядку виконати вимоги чинного законодавства відмовляється, відтак ЛКП «Затишне», як виконавця житлово-комунальних послуг, слід зобов'язати укласти із позивачем, як споживачем комунальних послуг, договір про надання житлово-комунальних послуг у порядку, визначеному Законом України «Про житлово-комунальні послуги». А відтак суд зобов'язав відповідача укласти з позивачем договір про надання житлово-комунальних послуг із виключним переліком замовлених позивачем послуг, а саме: вивіз твердих побутових відходів, дератизація, обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення, обслуговування димовентканалів та обслуговування аварійними службами.
Однак з таким висновком районного суду колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
В березні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив зобов'язати відповідача укласти з ним договір про надання житлово-комунальних послуг із виключним переліком замовлених ним послуг, а саме: вивіз твердих побутових відходів, дератизація, обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення, обслуговування димовентканалів та обслуговування аварійними службами. На обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що відповідач без укладення з ним письмового договору надає комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території неналежної якості або взагалі їх не надає. Посилаючись на те, що жильці будинку відмовились від прибирання сходової клітки, прибудинкова територія не прибирається працівниками ЛКП, а самими жильцями будинку, не проводяться роботи по підготовці будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, оскільки в будинку всього дві квартири та така послуга не передбачена в переліку послуг з утримання будинків, не проводиться поточний ремонт будинку, просив задовольнити його вимоги, зобов'язавши відповідача укласти з ним договір про надання послуг лише з виключним переліком замовлених ним послуг - вивіз твердих побутових відходів, дератизація, обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення, обслуговування димовентканалів та обслуговування аварійними службами.
Встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. Будинок, в якому знаходиться квартира позивача, двоквартирний, знаходиться на балансі відповідача та на його обслуговуванні, він же надає жильцям будинку комунальні послуги, в тому числі щодо послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» затверджений Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до п.1 вказаного Порядку цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Пункт 2 цього ж Положення передбачає, що тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.
З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг).
Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.
Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.
Відповідно до Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30 липня 2012 року № 390, цей Порядок визначає механізм доведення суб'єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги (далі - суб'єкти господарювання), до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги.
Суб'єктами господарювання, що надають послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться така інформація:
загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку;
перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість;
періодичність та строки надання послуг;
обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо);
інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом місцевого самоврядування.
Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них.
Суб'єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).
Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідних територіальних громад; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Рішенням Львівської міської ради від 31 травня 2011 року № 561 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку» визначено перелік послуг по будинку, в якому проживає позивач та вартість таких послуг (тариф).
Зазначеним рішенням передбачено надання таких послуг відповідачем як витрати з прибирання прибудинкової території на 1 кв. м загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку), витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання і зливної каналізації та з ліквідації аварій у внутрішньоквартирних мережах на 1 кв. м загальної площі квартири, витрати з дератизації на 1 м. кв. загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку, нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку), витрати з обслуговування димовентиляційних каналів на 1 кв. м загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку, нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку), витрати з проведення поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження, витрати з освітлення місць загального користування і підвальних приміщень та підкачування води на 1 кв. м загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).
Будь-яких доказів, які передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» позивачем про те, що відповідач як виконавець з надання житлово-комунальних послуг, не надає, або надає неналежної якості послуги, не надано, а судом не здобуто.
Зазначеним рішенням передбачено, що у разі відмови власників квартир (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) за результатами громадських слухань від прибирання прибудинкової території, послуга львівськими комунальними підприємствами, що обслуговують житловий фонд, не надається та нарахування за цю послугу не проводиться.
Як вбачається з матеріалів справи, вимог позивача та вищенаведеного, умови договору, запропонованого позивачем для підпису відповідачу та наведені в його вимогах, не відповідають умовам Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вищевказаному рішенню, а доказів про відмову всіх власників квартир будинку від послуг, від яких відмовляється позивач та з переліком яких він (позивач) хоче зобов'язати ЛКП укласти з ним договір, не надано.
Таким чином, запропонований позивачем договір на надання житлово-комунальних послуг не відповідає типовому договору та рішенню органу місцевого самоврядування щодо переліку послуг по будинку, в якому проживає позивач.
В той же час, в представлених позивачем повідомлень на оплату житлово-комунальних послуг за грудень 2011 р. та січень 2012 року, які направляв відповідач позивачу, зазначено які послуги надає відповідач власникам квартир - вивезення твердих побутових відходів, витрати на дератизацію, обслуговування систем водопостачання та водовідведення, обслуговування димовентиляційних каналів, обслуговування поточного ремонту, витрати на освітлення місць загального користування, прибирання прибудинкової території (а.с.8).
З наданих позивачем матеріалів, зокрема повідомлень, адресованих ЛКП «Затишне» з переліком послуг, що замовляється споживачами будинку, звертався лише позивач, а не всі власники квартир будинку (а.с.10, 11).
Цивільний кодекс України, у ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6, 627 Цивільний кодекс України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
В той же час, закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст.6 та ст.627 ЦК при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України 10 жовтня 2012 року у справі № 110 цс12, яка, у відповідності до ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення районного суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні вимог.
Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Затишне» в особі представника Приндоти Соломії Геннадіївни задовольнити.
Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2012 року скасувати й ухвалити нове, яким у задоволені вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Гірник Т.А.
Левик Я.А.