Справа № 454/2866/13 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.
Провадження № 22-ц/783/2787/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
Категорія:24
07 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,
секретаря: Глинського О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 09 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» про припинення нарахування за надані послуги, -
встановила:
рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 09 січня 2014 року вищезгаданий позов задоволено частково. Зобов'язано Комунальне підприємство Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» припинити нарахування за послуги з теплопостачання за особовим рахунками на ім'я ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з 07.10.2013 року до початку фактичного проживання та користування даною квартирою.
В інших позовних вимогах відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач, просить його скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, апелянт зазначає, що районним судом не було витребувано в КП «Сокалькомуненерго» копії його заяв щодо відключення його квартири від мережі центрального опалення та припинення нарахування плати за теплопостачання за період з 2009 року по 2013 рік, а також копії журналів вхідної та вихідної кореспонденції за цей же період, які можуть підтвердити такі звернення та те, що в зазначений період він у квартирі не проживав.
Сторони по справі у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи та повідомленням, здійсненим у судовому засіданні (а.с.104).
За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи, а відповідно до ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Задовольняючи часткового вимоги позивача, а саме в частині зобов'язання КП «Сокальтеплокомуненерго» припинити нарахування позивачу за послуги з центрального теплопостачання на квартиру позивача з 07.10.2013 року до початку фактичного проживання та користування даною квартирою позивачем, районний суд виходив з того, що позивачем 09 вересня 2013 року виготовлено акт про підтвердження відключення квартири від центрального опалення та ним подано відповідачу заяву про припинення нарахування послуг із теплопостачання, що відповідає вимогам законодавства.
Однак з таким висновком колегія суддів поголитись не може, оскільки судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та мається порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Зазначеним вимогам закону рішення районного суду не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача КП Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго», в якому просив зобов'язати відповідача списати з його особового рахунку безпідставно нараховану плату за послуги по центральному теплопостачанню квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в розмірі 10 879,30грн., а також зобов'язати відповідача припинити будь-які нарахування за послуги з теплопостачання за особовими рахунками на його ім'я на цю квартиру до початку фактичного проживання та користування квартирою.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на даний час постійним місцем його фактичного проживання є с. Стенятин Сокальського району Львівської області, а у вищевказаній квартирі, яка йому належить, він не проживає, робить ремонт, а тому самовільно відключився від центрального опалення. 17.09.2013р. відповідачем йому було відмовлено в припиненні нарахувань за центральне опалення, оскільки він самовільно відключився від мережі центрального опалення, причому відповідачем не надано доказів того, що ним при відключенні від опалення порушено мережу централізованого опалення і це завдає шкоди мешканцям будинку і зокрема підприємству. Будинок, в якому розташована його квартира, відповідач фактично не обслуговує, оскільки всі мешканці відключились від центрального опалення, так як послуги надавались незадовільно.
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідач надає послуги з централізованого опалення в квартири будинку.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Відповідно до п.24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, зі змінами, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268, в яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Відповідно до п. 25 зазначених Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Крім того, внесені зміни унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку та дозволяють таке відключення лише будинку в цілому
Судом встановлено, що не заперечується сторонами, позивач самовільно, в порушення вказаного вище Порядку, відключив свою квартиру від центрального опалення.
З метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Саме така позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 р., (справа № 6-96цс12) прийнятої у порядку Глави 3 ЦПК щодо перегляду судових рішень Верховним Судом України стосовно питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, яке врегульоване Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, в яких згідно з п.25 Правил № 630 відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
За таких обставин дії власника квартири по самовільному відключенню від центральної мережі теплопостачання є неправомірними.
З урахуванням викладеного та наведених доводів у рішенні районного суду суд вірно відмовив у задоволені вимог позивача щодо зобов'язання відповідача списати з його рахунку нарахування оплати за послуги теплопостачання.
Згідно ст. 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил та проводити оплату за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Комунальні послуги, тарифи на які визначені з розрахунку на 1 кв. м загальної площі квартир, оплачуються незалежно від факту проживання.
Однак, зазначеного суд не врахував, а тому рішення районного суду в частині зобов'язання КП «Сокальтеплокомуненерго» припинити нарахування позивачу за послуги з центрального теплопостачання на квартиру позивача з 07.10.2013 року до початку фактичного проживання та користування даною квартирою позивачем, є незаконним.
Добровільне припинення відповідачем нарахувань за центральне опалення позивачу у зв'язку з тим, що позивач самовільно відключив квартиру від центрального опалення (що підтверджується його заявою від 09.10.2013 р., адресовану відповідачу, та актом від 09.10.2013 р., що затверджений відповідачем (а.с.34, 35)) не може бути підставою для задоволення вимог позивача.
Відтак, рішення суду в цій частині підлягає до скасування з ухваленням нового про відмову у задоволенні вимог.
Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення
Керуючись ст.ст.303, 305 п.3 ч.1 ст.307, п.п.1, 4 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 09 січня 2014 року в частині зобов'язання Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» припинити нарахування за послуги з теплопостачання за особовим рахунками на ім'я ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з 07.10.2013 року до початку фактичного проживання та користування даною квартирою скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цієї вимоги відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Гірник Т.А.
Левик Я.А.