Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2212/14-а
Номер рядка звіту 90
07.07.2014 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий -суддя: Оприск З.Л., секретар судового засідання: Лемак А.М., розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду м.Виоградів в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської РДА про стягнення заборгованості з виплати щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УПСЗН Виноградівської РДА про стягнення заборгованості з виплати щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, а тому відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат. Відповідачем йому виплачено одноразову допомогу за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 120,00 грн., тобто меншому ніж передбачено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської РДА на його користь заборгованість з виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС 1 категорії в сумі 5970,00 грн.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Згідно п.4. ч.1 ст.183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Так, суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб (частина 2 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Представник відповідача УПСЗН Виноградівської РДА надіслав до суду письмове заперечення, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що допомога на оздоровлення за 2014 рік позивачу нараховувалась та виплачувалась в розмірі 120 грн. в порядку, передбаченому згідно постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року. Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у державному бюджеті України. В останні роки видатки, пов"язані з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначалися в обсягах, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету мали також соціальну направленість. Тому, відповідач вважає, що одним із визначальних елементів у регулюванні сусіпільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Вважає, що при задоволенні вимог скаржника буде порушено Конституції України, Бюджетного кодексу України та інших Законів України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 від 02 березня 2000 року (а.с.5).
04 березня 2014 року позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації із заявою про виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 р. (а. с. 7).
23 травня 2014 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської РДА адміністрації із заявою про виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат на підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 р. в розмірі 5590,00 грн. (а.с.8).
Відповідно до листа №09-04/2276 від 27.06.2014 року Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської РДА, позивача повідомлено, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому виплачено компенсацію на оздоровлення за 2014 рік в сумі 120,00 грн. (а.с.6).
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
У відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ЧАЕС I категорії складає 5 мінімальних заробітних плат. Вказаною статтею Закону визначено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Отже, позивач є особою, яка має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, у розмірах, які визначено Законом, а відтак має право на звернення до суду за захистом порушеного такого права.
Відповідно до п.17 ч.1 с.87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Згідно абз.8 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Таким чином, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, що кореспондується з положеннями ст.95 Конституції України.
Отже, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем у 2014 році положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», та не може бути віднесено до реалізації права Кабінету Міністрів України на встановлення розмірів соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, як таке, що передбачено законом.
Проте, починаючи з 01.01.2014 р., Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. не містить норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. 48 вказаного Закону, яким визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч.4 ст.9 КАС України визначено, що, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на зазначене, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачу з 01 січня 2014 року застосуванню підлягає норма ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а непостанова Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 р. № 562.
Таким чином, враховуючи, що станом на час виникнення спірних правовідносин (травень 2014 року) дія ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не призупинялась та жодним нормативно-правовим актом не було встановлено інших розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення, ніж ті, що визначені ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає, що у січні 2014 році нарахування та виплата одноразової допомоги на оздоровлення повинна була здійснюватися у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Право позивача на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат надане державою і закріплено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи управління праці та соціального захисту населення України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на Бюджетний кодекс України, суд до уваги не приймає, оскільки даний Кодекс не регулює питання розмірів одноразової допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому посилання суду на положення даного Кодексу є помилковими.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської РДА на його користь заборгованість з виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в сумі 5970 грн.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог для захисту прав позивача, визнавши неправомірним бездіяльністю Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської РДА щодо невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання Управління провести позивачу перерахунок та виплатити з 01 січня 2014 року щорічну допомогу на оздоровлення на підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі у 5 мінімальних заробітних плат.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову допомогу на оздоровлення відповідно до положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік, з урахуванням виплачених сум вказаної допомоги.
Керуючись ст.22, 124 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2, 6, 90, 94, 158, 159, 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати неправомірною бездіяльністю Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської РДА Закарпатської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2014 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської РДА Закарпатської області нарахувати та сплатити щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2014 рік, що становить 5970,00 грн., з урахуванням раніше виплаченої суми.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Головуючий З. Л. Оприск