Справа № 451/304/14 Головуючий у 1 інстанції: Крет А.І.
Провадження № 22-ц/783/4188/14 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.
Категорія:81
07 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Гірник Т.А.
суддів - Бакуса В.Я., Левика Я.А.
секретар - Глинський О.А.
з участю представника ПАТ КБ «Приватбанк»- Жарського І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_4, третьої особи Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про звільнення майна з-під арешту, -
У лютому 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з указаним позовом до відповідачів та з посилання на ст.ст.54. 60 Закону України «Про виконавче провадження» просив звільнити автомобіль марки: ИЖ, модель 27175, рік випуску:2006, тип ТЗ: фургон малотоннажний -В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, з під-арешту, накладеного на підставі постанови державного виконавця ВДВС Жовківського РУЮ №36402361 від 03.08.2013 року.
Заочним рішенням Радехівського районного суду м. Львова від 10 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Зазначене рішення оскаржив представник позивача. Вважає його незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтуванням вимог посилається на те, що суд безпідставно вважав, що ОСОБА_4 не є належним відповідачем, оскільки спір між позивачем та відповідачем відсутній та не звернув уваги на те, що відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», відповідачами у справах даної катерної є боржник. Вимоги осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішується шляхом пред'явлення позову до боржника про визнання права власності на майно і звільнення його з -під арешту (п. 16 постанови Пленуму ВСУ №14 від 26.грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження).
При розгляді справи за апеляційною скаргою представник апелянта мотиви та доводи апеляційної скарги підтримав .
Інші учасники в судове засідання не з"явились, належним чином повідомлені про дату розгляду справи за апеляційною скаргою, про що до справи долучено розписку про отримання судової повістки 05.06.2014 року -ОСОБА_4 та 04.04.2014 року - ВДВС Жовківського РУЮ, яке просить справу розглядати у відсутності представника. Тому колегія суддів можливим розгляд справи у її відсутності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходи в з того, що позивач не довів порушення відповідачем ОСОБА_4 безпосередніх прав позивача.
Проте з таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 07.08.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №LVRDAK00010011, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 8 512, 29 дол. США.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 07.08.2007 року сторони уклали Договір застави рухомого майна №LVRDAK00010011. Відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав в заставу банку автомобіль марки: ИЖ, модель 27175, рік випуску:2006, тип ТЗ: фургон малотоннажний -В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 25 липня 2013 року роз'яснено рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі №2/202/4330/2013 від 24 травня 2013 року про звернення стягнення, щодо порядку його виконання, а саме: наявності права ПАТ КБ «Приватбанк» вимагати передачу в заклад Банку шляхом вилучення у ОСОБА_4 належний йому на праві власності автомобіль ИЖ, модель 27175, рік випуску:2006, тип ТЗ: фургон малотоннажний -В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, з правом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також права вимагати надання ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
3 серпня 2013 року на підставі постанови державного виконавця Войтюка В.С. Жовківського ВДВС №ВП36402361 накладено арешт на вищезазначений автомобіль. Згідно даних картки арешту, постанова винесена державним виконавцем під час проведення виконавчих дій на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова про стягнення 39 955,24 грн.
Відповідно до положень ст.. 16 Закону України «Про заставу», право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, то з моменту його укладення.
Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.
Відповідно до ст.. 17 зазначеного закону, заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужити заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Статтею 19 зазначеного закону передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Враховуючи, що договір застави був укладений раніше ніж рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 39 955,24 грн., державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження щодо заставленого майна при його описі та арешті порушив законні права та інтереси ПАТ КБ «ПриватБанк», і таке майно підлягає звільненню з-під арешту.
За таких обставин, суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи зазначені положення, з відповідача ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» слід стягнути понесені ним судові витрати, а саме 243 грн. 60 коп. за подання позову в суд першої інстанції та 121 грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 365 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 314, ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити.
Заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2014 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, третьої особи Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про звільнення майна з- під арешту задовольнити.
Звільнити з-під арешту, автомобіль марки: ИЖ, модель 27175, рік випуску:2006, тип ТЗ: фургон малотоннажний -В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, накладеного на підставі постанови державного виконавця Войтюком Євгеном Сергійовичем ВДВС Жовківського РУЮ №36402361 від 03.08.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 365 грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскарженим у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді