Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "29" червня 2006 р. Справа № 5/948
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Венгерук С.Ю. - дов. №08/120-005381; Приведьон В.М. - дов. №08/119-005380 від 06.01.06;
від відповідача не з'явився;
третіх осіб
прокурора
розглянув справу за позовом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (м. Житомир)
до Приватного підприємства "Бріз" (м. Житомир)
про стягнення 914,25 грн.
В порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України, спір вирішено у більш тривалий строк ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача підвищеної плати за спожиту електричну енергію понад договірні величини в сумі 914,25грн.
Вимоги позивача ґрунтуються на порушені відповідачем положень п. 4.1 та п. 5.1 укладеного між сторонами договору №395 на користування електричною енергією, зокрема щодо своєчасного та повного розрахунку за спожиту електричну енергію, а також щодо оплати нарахувань за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності.
Позивач зазначає, що в порушення п. 4.1 договору відповідач не оплатив у встановлені строки виданий електропостачальною компанією рахунок від 21.05.04 №9771 на суму 274,27грн. за спожиту травні місяці 2004 року електричну енергію, а в порушення п. 5.1 договору не оплатив видані рахунки від 09.06.04 №6/32 на суму 914,25грн. за спожиту понад договірну величину електричну енергію.
Договірна величина була попередньо відкоригована позивачем шляхом надіслання відповідачу повідомлення від 09.06.04 №1174.
Нормативно, обов'язок споживачів сплачувати п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини електричної енергії, за відповідний розрахунковий період, було закріплено в Законі України "Про електроенергетику" в редакції чинній до 23.06.05, а порядок доведення споживачам та коригування граничних величин споживання електричної енергії закріплено Порядком постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі" від 24.03.99 №441 (в редакції постанови КМУ №475 від 09.04.02) та Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.96 (в редакції постанови НКРЕ України від 22.08.02 №928).
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, його представник в засідання суду не з'явився, хоча з матеріалів справи вбачається про належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, які господарський суд вважає достатніми для прийняття об'єктивного та всебічно дослідженого рішення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
26.07.01 між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі положення і є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК"Житомиробленерго" (позивач) та Приватним підприємством "Бріз" (відповідач) було укладено договір №395 на користування електричною енергією.
Пунктом 1.1. договору встановлюється, що позивач забезпечує постачання електричної енергії у відповідності до умов договору, а відповідач своєчасно проводить оплату за використану електричну енергію в грошовій формі або іншій формі у відповідності з чинним законодавством і виконує інші умови визначені цим договором.
Згідно п. 2.3 договору, відпуск електроенергії здійснюється у величинах відповідно до додатку №1 договору. У випадках зміни цих величин позивач має направити відповідачу листом лімітне повідомлення.
Відповідно до п.4.1 договору, відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати кошти за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період. Розрахунковим періодом вважається період з 16 числа по 15 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.
Відповідно до п. 5.1 договору, у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість обумовлену договором на відповідний період, відповідач виключно банківськими коштами зобов'язується сплатити позивачу п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений договором обсяг електроенергії та потужності згідно із Законом України "Про електроенергетику", за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.
Згідно з п. 6.2 договору, оплата електроенергії має здійснюватись відповідачем самостійно, авансовими платежами в такі терміни: перша оплата - до 15 числа розрахункового місяця 50% вартості очікуваного споживання електроенергії згідно з договором, з врахування сальдо на початок місяця; остаточний розрахунок - не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.
Відповідно до п.1.2 Правил, користування електричною енергією, договірною величиною споживання електричної енергії є узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період.
Пунктом 6.3 Правил користування електричною енергією встановлюється, що договір про постачання електричної енергії має містити умову про договірну (граничну) величину споживання електроенергії, договірну (граничну) величину споживання електричної потужності (для об'єктів потужністю 150 кВА (кВт) та більше) та порядок їх погодження сторонами, яка є істотною та обов'язковою для цього виду угод.
Відповідно до абзацу 1 пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
З матеріалів справи вбачається, що фактично у травні місяці 2004 року відповідачем було спожито електроенергії в обсязі 836 кВт/год на загальну суму 274,27грн. з врахуванням ПДВ.
Як зазначає позивач, з метою оплати спожитої електроенергії у травні місяці 2004 року, позивач видав відповідачу рахунок №9771 від 21.05.04 на суму 274,27грн. (а.с. 8). Однак у суду виникають сумніви щодо того, що саме цей рахунок був виставлений відповідачу до оплати. Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на зміст попередження від 09.02.06, яке міститься саме у цьому рахунку. В ньому зазначається, що у випадку перевищення договірних величин споживання відповідачу буде нарахована санкція у вигляді двократноЇ вартості різниці фактично спожитої і договірної величини згідно ст. 26. ч. 5 Закону України "Про електроенергетику". Проте, норма про застосування санкцій у вигляді двократноЇ вартості різниці фактично спожитої і договірної величини була закріплена шляхом внесення Законом України №2706 від 23.05.06 відповідних змін до Закону України "Про електроенергетику". До внесення змін, діяла норма про нарахування санкції у вигляді п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.
Вказане свідчить, що рахунок № 9771 від 21.05.04 за травень 2004 року був виписаний у лютому 2006 року.
Оскільки, виданий позивачем рахунок від 21.05.04 на суму 274,27 не був оплачений відповідачем повністю, відповідно до п.2.3 договору та п.11 постанови Кабінету Міністрів України №441, за підсумками місяця договірна величина споживання електричної енергії була відкоригована до рівня фактично сплаченої відповідачем за травень місяць 2004 року величини її споживання до 0 кВт/год.
Коригування граничної величини електроспоживання у травні місяці 2004 року було проведено шляхом надіслання відповідачу повідомлення №1174 від 09.06.04.
За даними позивача, перевищення договірної величини споживання електричної енергії у травні місяці склало 836 кВт/год., що з урахуванням п'ятикратної вартості електричної енергії становить суму в розмірі 914,25 грн.
Для оплати вищезазначеної суми позивач видав відповідачу рахунок №6/32 від 09.06.04, який, за твердженням позивача, відповідач безпідставно не оплатив.
В позовній заяві позивач стверджує, що згідно додатку №1 до договору №395 від 26.07.01 (а.с.4) на травень місяць 2004 року відповідачу було доведено договірну величину споживання електроенергії в обсязі 0 кВт/год. В наданому поясненні від 27.06.06, представник позивача вказує, що на момент укладення договору №395 від 26.07.01 сторони в додатку №1 погодили, що в травні місяці споживач (відповідач) електроенергію не споживає. Зміни в даний додаток не вносились, відомостей про обсяг очікуваної електроенергії відповідач не надавав.
Проте, господарський суд не може погодитись з таким твердженням позивача, оскільки додаток №1 до договору взагалі не містить будь-яких цифрових позначень доведеного обсягу постачання електричної енергії у відповідних графах на проти розрахункових місяців. Крім того, в додатку №1 до договору №395 не вказано рік, в місяцях якого здійснювалось постачання електричної енергії.
Оскільки, в додатку №1 не було вказано про конкретні договірні величини споживання електричної енергії, позивач у відповідності до умов договору та нормативних актів, повинен був надсилати відповідачу повідомлення про ці величини.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують надіслання відповідачу повідомлень про граничні величини споживання електричної енергії та потужності у відповідному розрахунковому періоді, як того вимагає абзац 1 пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам.
Беручи до уваги вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що сторонами не було погоджено договірні величини споживання електричної енергії.
Твердження позивача, що відповідачу було доведено у травні місяці 2004 року обсяг споживання електроенергії в розмірі 0 кВт/год та здійснені при цьому посилання на додаток №1 до договору №395 (п.2.3 договору), господарський суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений додаток №1, з огляду на його зміст, а також з вищенаведених підстав, не може вважатись належним доказом цього, як і доказом погодження сторонами умови, що відповідач не споживатиме в червні та липні місяцях електричну енергію.
Зі змісту абзацу 1 пункту 11 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі" від 24.03.99 №441 випливає, що гранична величина є договірною величиною, оскільки граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем.
Відповідно до абзацу 2 пункту 11 зазначеного Порядку, за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
Таким чином, для коригування граничної величини необхідно, щоб вона була доведена до споживача як договірна величина до того ж у терміни, які сторони повинні були обумовити в договорі.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позивач безпідставно застосував положення абзацу 2 пункту 11 Порядку до відповідача, так як виходячи з суті абзацу 1 та 2 пункту 11 Порядку, коригуванню підлягає лише договірна величина, а оскільки сторони попередньо не погодили договірні (граничні) величини споживання електричної енергії, у відповідача були відсутні правові підстави для коригування граничної величини.
Відповідно до реєстру №7 на відправку кореспонденції по санкції за перевищення ліміту споживання електроенергії за травень 2004 року, рахунок №6/32 від 09.06.04 та повідомлення про коригування №1174 від 09.06.04 були надіслані відповідачу 15.06.04.
В наданому позивачем відомостей щодо помісячного споживання та оплати відповідачем електроенергії за 2004 рік зазначено, що оплата спожитої електричної енергії у травні 2004 року була здійснена відповідачем 01.06.04 платіжним дорученням №83 та 22.06.04 платіжним дорученням №104 в загальній сумі 610,25грн. Позивач не повідомив суд про конкретні суми, які були сплачені відповідачем даними платіжними дорученнями, хоча з матеріалів справи вбачається, що в червні місяці 2004 року відповідач спожив електричної енергії на 335,98грн. З даного випливає, що в суму 610,25грн. входить плата як за травень так і за червень місяці, а оскільки, за твердженнями позивача оплата за травень місяць 2004 року була проведена відповідачем 01.06.04 та 22.06.04, що частково передує видачі та надісланню повідомлення про коригування граничних величин споживання електричної енергії №1174 від 09.06.04, господарський суд вважає безпідставним його видачу та надіслання відповідачу, оскільки відомості, які в ньому вказані щодо величини коригування та суми оплати не відповідали дійсним обставинам.
Пунктом 5.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.96 (із змінами та доповненнями) встановлено, що коригування постачальником договірної (граничної величини) споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії здійснюється за підсумками розрахункового періоду, тобто кількість фактично оплаченої за розрахунковий період електричної енергії визначається на момент проведення коригування, оскільки п'ятикратна вартість різниці спожитої договірної величини є відповідальністю за споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, а не відповідальністю за прострочку оплати спожитої електроенергії (за порушення строку оплати п.6.3 договору передбачена відповідальність у вигляді пені).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінивши всі докази в усій повноті та сукупності, господарський суд вважає, що позивачем не було доведено порушення відповідачем норм чинного законодавства та умов договору.
Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.
Суддя Сікорська Н.А.
Дата підписання: 14 липня 2006 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу