Справа № 564/1405/14-к
11 липня 2014 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю державного обвинувача - старшого прокурора прокуратури Костопільського району ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, розлученого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, військовозобов'язаного, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Суд судовим слідством,
ОСОБА_5 , 27 квітня 2014 року близько 22 год., перебуваючи в буд. АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_4 один удар рукою в район лівої ключиці, внаслідок чого останній упав на землю. В результаті вищевказаних дій обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого відламкового перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням, які за ступенем тяжкості відносяться до середжніх тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
25 червня 2014 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12014180150000302 була укладена угода про примирення.
В угоді про примирення від 25 червня 2014 року потерпілий та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 122 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини, а також розмір шкоди, завданої злочином. Згідно угоди про примирення ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав вину у зазначеному злочині, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні та у підготовчому судовому засіданні попросити вибачення у потерпілого ОСОБА_4 , за скоєне ним кримінальне правопорушення.
В угоді про примирення потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст.122 КК України у виді одного року обмеження волі та звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком один рік та покладення обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України.
В судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом з'ясовано, що і потерпілий ОСОБА_4 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про примирення на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирилися, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 1 ст.122 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечувала проти затвердження угоди про примирення.
Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 угода про примирення підлягає затвердженню.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374, 376, 392-395, 475 КПК України, суд, -
Угоду від 25 червня 2014 року по кримінальному провадженню № 12014180150000302 про примирення укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 - затвердити.
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити узгоджене покарання у виді обмеження волі строком один рік і застосувавши ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням - встановивши йому іспитовий строк терміном один рік, з покладенням на нього обов'язку попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.
На вирок суду може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Рiвненської областi через Костопільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1