Справа № 686/22622/13-к
14 липня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представника потерпілої ОСОБА_13 ,
обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
захисників ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальну справу (провадження № 12013240250000536, 12014240250000137) за обвинуваченням:
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 14.02.2012 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ст. 128, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,
та
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Копистин Хмельницького району, проживаючого у АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого двірником в ЖЕК № 1, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого 12.03.2009 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 25.05.2009 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 22.11.2009 року у зв'язку з заміною невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді громадських робіт,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України,
25.06.2013 року близько 01 год., ОСОБА_14 та ОСОБА_15 неподалік магазину «Бакалія» по вул. Шевченка в м.Хмельницькому зустріли ОСОБА_10 , і під приводом підвезти додому, запросили до автомобіля таксі служби « 65-65-65», після чого разом приїхали до АЗС НК «Альянс», яка розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району. По прибуттю у вказане місце, ОСОБА_10 зрозуміла, що додому її не відвезуть, у зв'язку з чим повідомила ОСОБА_14 , що поїде назад у м.Хмельницький на автомобілі таксі. Однак, ОСОБА_14 , всупереч волі та бажанню ОСОБА_10 , схопив її за руку та із погрозою застосування насильства наказав йти з ними, через що остання змушена була це зробити.
Близько 03 год. того ж дня, вони прийшли до металевого вагончика поблизу ставка на території Копистинської сільської ради Хмельницького району, неподалік території НК «Альянс», де ОСОБА_10 відчуваючи небезпеку намагалася втекти, однак ОСОБА_14 її наздогнав та примусив увійти до вагончика.
Перебуваючи в середині даного вагончика, близько 03 год. 30 хв. того ж дня, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_14 , вимагаючи від ОСОБА_10 роздягнутись, умисно заподіяв їй сильного фізичного болю, наносячи численні удари кулаками по руках, обличчю і тілу, а саме двічі по обличчю в область лівого ока і перенісся, один раз у плече, удари по руках і тулубу, за допомогою рушника душив ОСОБА_10 , шмагав батогом, наносячи ним удари по спині, сідницях, ногах. В результаті вказаних дій ОСОБА_14 завдав ОСОБА_10 легкі тілесні ушкодження, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я, а також чисельні легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки.
Окрім того, ОСОБА_14 25.06.2013 року близько 04 год., перебуваючи у згаданому вагончику, наніс ОСОБА_10 удар кулаком в область правого передпліччя, внаслідок чого остання не втрималась на ногах та впала правою рукою на підлогу. В результаті падіння ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров'я.
Також, ОСОБА_14 , будучи судимий за злочин проти власності, 25.06.2013 року близько 03 год., перебуваючи на території кладовища, розташованого неподалік с.Копистин Хмельницького р-ну, з корисливих мотивів відкрито вирвав з рук ОСОБА_10 жіночу сумочку вартістю 100 грн., в якій знаходились сонцезахисні окуляри вартістю 130 грн., блиск для губ «AVON» вартістю 60 грн., один ключ, який вартості для потерпілої не становить, пристрій для домофону вартістю 25 грн., мобільний телефон марки «Київстар ZTE-G №292» вартістю 196 грн. зі стартовим пакетом вартістю 50 грн., завдавши таким чином потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 561 грн.
Крім того, 08.02.2014 року близько 23 год., ОСОБА_14 перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , не маючи наміру в подальшому повертати, під приводом тимчасового користування заволодів мобільним телефоном ОСОБА_12 «NOKIA 3720c», який остання передала, довіряючи ОСОБА_14 . Таким чином, обвинувачений завдав потерпілій матеріальних збитків в сумі 181 грн. 44 коп.
Окрім того, 09.02.2014 року близько 15 год., ОСОБА_14 перебуваючи на ст.Богданівці, Хмельницького р-ну, Хмельницької обл., неподалік будинку № 7 по вул.Першотравневій, напередодні повідомивши ОСОБА_11 неправдиві відомості про нібито написання ОСОБА_12 заяви про зґвалтування, ввівши таким чином в оману останнього, зловживаючи його довірою, заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 780 грн., під приводом вирішення питання з міліцією щодо уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Таким чином, ОСОБА_14 завдав потерпілому матеріальних збитків в сумі 780 грн.
ОСОБА_15 , 25.06.2013 року близько 05 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння поблизу вагончика, який розташований неподалік ставка на території Копистинської сільської ради Хмельницької ради біля території НК «Альянс», погрожуючи ОСОБА_10 не відпускати з вагончика і застосуванням насильства з боку ОСОБА_14 , задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним (орогенітальним) способом, після чого потерпіла ОСОБА_10 втекла.
В суді ОСОБА_14 свою вину не визнав і показав, що вночі 25.06.2013 року він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , після розпивання алкогольних напоїв у м.Хмельницькому, зустріли ОСОБА_10 , з якою з її згоди поїхали до ставка біля с.Копистин, де разом у вагончику розпивали спиртне. В процесі розпивання, він нецензурно висловився по відношенню до ОСОБА_10 , за що остання його вдарила пачкою солі в область голови, у відповідь на що він її вдарив двічі в обличчя кулаком, внаслідок чого вона впала на лавочку правим боком. Більше ударів чи інших протиправних дій щодо ОСОБА_10 не вчиняв. Остання роздягалась самостійно. Після цього він пішов спати, а тому йому не відомо, що було в подальшому. Телефон потерпілої знайшов зранку за 500 метрів від вагончика і підняв, не знаючи кому він належить.
З 08.02.2014 року по 09.02.2014 року він зокрема разом з дівчиною на ім'я ОСОБА_19 , ОСОБА_11 та ОСОБА_20 перебував у належному останньому будинку, де вживали спиртні напої. ОСОБА_11 давав на придбання продуктів 500 грн., після чого позичивши йому ще 500 грн. Інших коштів у нього він не брав. Не бачив, щоб хтось з дівчиною вступав у статеві відносини і вона жодних претензій з цього приводу ні до кого не мала. З потерпілим дійсно їздили в мікрорайон Раково м.Хмельницького, де біля приміщення АЗС він ходив в магазин.
Телефон у ОСОБА_12 він брав у користування, оскільки власний телефон продав для того, щоб потерпіла могла доїхати у с.Самчики, збираючись в подальшому повернути, однак такої можливості не мав. Дійсно даний телефон передавав дружині ОСОБА_21 , таким чином заклавши його.
ОСОБА_15 в суді вину визнав і показав, що дійсно в ніч з 24.06.2013 року на 25.06.2013 року він на залізнодорожному вокзалі м.Хмельницького вживав алкоголь разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_14 , після чого розійшлись. Через незначний час після дзвінка ОСОБА_14 вони знову зустрілись разом та ОСОБА_10 і поїхали на таксі у вагончик біля ставка неподалік с.Копистин. Потерпіла не хотіла заходити у приміщення вагончика, однак ОСОБА_14 примусово її туди завів. Під час розпивання алкоголю, ОСОБА_14 словесно образив ОСОБА_10 , за що вона вдарила його сіллю. ОСОБА_14 завдав 3-5 ударів кулаками, від чого вона впала на лавочку. ОСОБА_10 скаржилась на біль в руці. ОСОБА_14 бив по ліжку батогом, погрожуючи потерпілій, щоб вона роздяглася. Вступати в статеві відносини їй ніхто не пропонував. Внаслідок погроз вона роздягнулась, після чого вийшла з ним за вагончик. Перебуваючи там, він під погрозою, що не дасть можливості втекти від ОСОБА_14 , примусив задовольнити статеву пристрасть оральним способом, що вона і зробила, після чого втекла. На ранок ОСОБА_14 показував телефон потерпілої, повідомивши, що знайшов його. Позов потерпілої ОСОБА_15 визнав повністю.
Крім показань обвинувачених, їх винуватість повністю підтверджена зібраними доказами, а саме по епізодах щодо потерпілої ОСОБА_10 :
- показаннями самої потерпілої, яка вказала, що дійсно 25.06.2013 року в нічний час у м.Хмельницькому вона познайомилась з ОСОБА_18 , ОСОБА_15 і ОСОБА_14 . Останній запропонував підвезти додому, однак всупереч волі її відвезли до вагончика. Коли у с.Копистин виходили з таксі, просила ОСОБА_14 відвезти назад у місто, але він тримав її під руки і не давав піти. Коли прямували через цвинтар до вагончика, ОСОБА_14 у неї взяв сумочку, в якій знаходились вищеперераховані речі. В вагончику у відповідь на образу кинула в нього сіль, а він двічі вдарив її в обличчя кулаками та наніс ще декілька ударів, від одного з яких в праву руку вона впала на ту ж руку і відчула різкий біль. Під виглядом потреби піти в туалет, вона кілька разів намагалась залишити місце подій, однак ОСОБА_14 , примусово заводив її назад. Також ОСОБА_14 бив батогом по її спині, сідницях, ногах та по ліжку, примушуючи роздягнутись і душив рушником. В результаті погроз вона роздягнулась. ОСОБА_15 ударів їй не наносив та умисно одяг не зривав. Реальних дій з боку обвинувачених щодо зґвалтування не було. Попросила ОСОБА_15 вивести на вулицю та відпустити, на що останній погодився за умови, що вступить з ним в статевий акт оральним способом. Через небезпеку була змушена це зробити, після чого втекла у напрямку с.Копистин. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_14 матеріальні збитки та моральну шкоду в сумі 50000 грн. і з ОСОБА_15 30000 грн. моральної шкоди, а також призначити ОСОБА_14 більш суворе покарання, ніж ОСОБА_15 ;
- показаннями в суді свідка ОСОБА_22 , який підтвердив, що 25.06.2013 року працював таксистом і вночі завозив дівчину і трьох хлопців з м.Хмельницького в с.Копистин;
- показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що зранку минулого літа до охороняємої ним території біля с.Копистин неподалік ставка, біля якого відбувались події, підбігла роздягнута і подряпана жінка та повідомила, що її зґвалтували. Так як у нього не був заряджений телефон, сказав їй пройти 200 метрів до заправки «Альянс», звідки можна зателефонувати в міліцію;
- показаннями, наданими в суді свідком ОСОБА_24 , яка зазначила, що приблизно 1 рік тому влітку до неї додому у с.Копистин прибігла дівчина з синцем під оком, подряпаними ногами. Вона викликала міліцію і швидку допомогу. Дівчина казала про хлопців, які її били і душили та скаржилась на біль в руці;
- даними протоколу огляду місця події з фотознімками від 25.06.2013 року, у якому зафіксовано: вигляд вагончику та місцевості біля нього, поблизу ставка на території Копистинської сільської ради, Хмельницького району, неподалік території НК «Альянс»; вигляд гумового батога, який знаходиться в середині вагончика; місце у вагончику, де заховано паспорт ОСОБА_10 , рушник, яким душили потерпілу; ключі з брелоком, належні ОСОБА_10 , речі потерпілої, які лежали у газовій плиті в середині одноповерхового приміщення сірого кольору, що розташоване у 22 метрах від вагончика (т. 1, а.с. 50- 63) та даними протоколу огляду цих предметів, а саме фартуха, взуття, спідниці, футболки, сумочки та спідньої білизни потерпілої (т. 1, а.с. 64);
- даними протоколу огляду місця події (будинку АДРЕСА_4 ) від 25.06.2013 року, згідно якого виявлено та вилучено під подушкою на ліжку ОСОБА_14 належний ОСОБА_10 мобільний телефон «Київстар ZTE-G» (т. 1, а.с. 67-68);
- даними додаткового протоколу огляду місця події з фотознімками від 19.08.2013 року, яким зафіксовано: перехрестя, з якого є заїзд до ставка, поблизу якого знаходиться вагончик; місцезнаходження та вигляд ставка і вагончика поблизу нього; вигляд вагончика з середини; вигляд та розташування цегляного приміщення біля вагончика; стежок, що ведуть до залізничних колій та кладовища неподалік НК «Альянс» і план-схеми до нього (т. 1, а.с. 69-81);
- даними висновку експерта № 749 від 09.07.2013 року, згідно якого у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин нижньої третини правого передпліччя з переходом на променево-зап'ястний суглоб, закритого перелому променевої кістки правого передпліччя в типовому місці з незначним зміщенням уламків, які могли утворитись при падінні потерпілої з висоти власного зросту на тверде покриття з опорою на долонну поверхню правої кисті, про що свідчать властивості та локалізація перелому і за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров'я.
Також, ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливу та набряку м'яких тканин лівої навколоочної ділянки обличчя, крововиливу під кон'юктиву лівого ока, крововиливу м'яких тканин верхньої повіки правого ока, струсу головного мозку, що могли утворитись від не менше ніж дворазової дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, по механізму «удар», про свідчать характер, властивості, кількість та локалізація даних ушкоджень та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я.
Окрім того, ОСОБА_10 отримала легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки. А саме, у вигляді поверхневої рани круглої форми м'яких тканин передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна, яка могла утворитись від дії розжареного предмету круглої форми, не виключено - цигарки, про що свідчать його форма, розміри та властивості; чисельних поверхневих лінійних саден шкіри передньої поверхні обох колінних суглобів, гомілок, правої половини поперекової ділянки, тильної поверхні лівої кисті могли утворитись від багаторазової дії тупо-загострених предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути гілки дерев чи кущів, по механізму «тертя» чи «удар по-дотичній», про що свідчать форма, розміри, напрямок та властивості саден; крововиливу м'яких тканин тильної поверхні правої кисті, який міг утворитись як від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею по механізму «удар», так і від удару даною ділянкою кисті потерпілої об тупий твердий предмет з обмеженою контактуючою поверхнею, про що свідчать властивості та локалізація даного ушкодження; крововиливів м'яких тканин правого стегна з переходом одного з них на зовнішньо-нижній квадрант правої сідниці, чисельних смугастих крововиливів м'яких тканин передньої поверхні обох стегон, чисельних крововиливів м'яких тканин стегон, між-лопаткової ділянки, обох лопаткових ділянок, на фоні яких розташовані садна шкіри, які могли утворитись від багаторазової дії гнучкого напівжорсткого продовгуватого предмету чи предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути батіг, мотузка чи т.і., по механізму «удар» (крововиливи), «удар-тертя» (садна), про що свідчать властивості, форма, розміри, кількість та локалізація ушкоджень (т. 1, а.с. 82-84);
- даними протоколу проведеного слідчого експерименту від 14.08.2013 року з фотознімками, в яких потерпілою ОСОБА_10 продемонстровано, за яких обставин ОСОБА_14 наносив їй удари по руках, в обличчя, по спині, сідницях, стегнах, від яких вона захищалась виставляючи руки, як ОСОБА_14 душив її рушником, а ОСОБА_15 примушував вступити і вступив у статевий акт (т. 1, а.с. 135-145);
- даними протоколу слідчого експерименту від 01.10.2013 року з фотознімками, в яких ОСОБА_10 вказує, за яких обставин обвинувачені вели її по стежці через кладовище до вагончика, місця розташування вагончика, вигляд в середині вагончика під час вчинення злочинів стосовно неї, розташування в приміщенні речей, як наносив удар ОСОБА_14 , від чого вона впала на праву руку, як наносились ОСОБА_14 удари батогом в різні частини тіла, як останній душив її за шию рушником, як вона намагалась втекти з вагончика, однак ОСОБА_15 здійснив з нею оральний секс та вона втекла у напрямку с.Копистин (т. 1, а.с. 146-158);
- даними висновку експерта № 1012 від 19.08.2013 року (т. 1, а.с. 159-161), згідно якого виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження середньої тяжкості, могли утворитись при падінні потерпілої з висоти власного зросту на тверде покриття з опорою на долонну поверхню правої кисті та виключають можливість його утворення за тих обставин, на які вказує потерпіла під час проведення з нею слідчого експерименту. Таким чином, дані ушкодження утворились не від прямої дії (безпосереднього удару) ОСОБА_14 , а саме внаслідок падіння потерпілої, після удару обвинуваченого. Легкі ж тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої, могли утворитись під час боротьби та самооборони, за тих обставин, на які вказує потерпіла під час проведення з нею слідчого експерименту;
- даними висновку експерта № 68 від 28.08.2013 року, згідно якого в змиві зі статевого члена, в мазках-відбитках зі статевого члена ОСОБА_15 виявлені сліди слини (т. 1, а.с. 106-107).
По епізодах заволодіння мобільними телефонами потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , винуватість ОСОБА_14 доводиться наступними доказами:
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_11 , який зазначив, що він 08.02.2014 року разом з ОСОБА_20 , дівчиною, ім'я якої не пам'ятає, ОСОБА_14 відпочивав у належному ОСОБА_20 будинку в с.Копистин. При цьому, не бачив, щоб з дівчиною хтось вступав у статеві відносини. На прохання ОСОБА_14 , позичав йому 500 грн. Крім цього, ОСОБА_14 на наступний день казав дати йому 1000 грн. для вирішення питання щодо нібито написаної заяви дівчиною про її зґвалтування. Він ОСОБА_14 передав 780 грн., так як коштів в сумі 1000 грн. у нього не було, після чого разом їздили в мікрорайон Раково для нібито вирішення даного питання, де ОСОБА_14 з його грошима пішов за будівлю АЗС і повернувшись через 5 хвилин повідомив, що вирішив вказане питання. У міліції дізнався, що дівчина з заявою не зверталася і таким чином зрозумів, що ОСОБА_14 заволодів його коштами шахрайським способом;
- показаннями потерпілої ОСОБА_12 , яка підтвердила, що у вказаний вище час відпочивала в будинку у с.Копистин з хлопцями, серед яких був ОСОБА_14 . Він на тиждень взяв її телефон, проте досі не повернув, про що вона його неодноразово просила. В подальшому на її телефонні дзвінки ОСОБА_14 не відповідав, щоб не повертати телефон. Вважає, що обвинувачений заволодів її майном з корисливих мотивів. Під час відпочинку у будинку, з неї ніхто у статеві відносини не вступав та із заявами з цього приводу вона в міліцію не зверталась. Просила ОСОБА_14 суворо не карати;
- показаннями свідка ОСОБА_25 (брата обвинуваченого ОСОБА_14 ), який вказав, що в лютому 2014 року перебував у будинку ОСОБА_20 в с.Копистин, де відпочивали, вживаючи алкогольні напої, за що розраховувався ОСОБА_11 . Дівчина, яка була в цей час разом з ними у будинку, давала ОСОБА_14 в користування телефон, який він потім продав;
- показаннями свідка ОСОБА_21 , який вказав, що взимку цього року його дружині ОСОБА_14 передав в рахунок боргу телефон, який пізніше був подарований йому. Бачив, як цей телефон потерпіла добровільно передавала ОСОБА_14 , так як він свій телефон продав;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 , який зазначив, що дійсно взимку цього року у його будинку він разом з ОСОБА_11 , дівчиною та ОСОБА_14 розпивали спиртні напої. ОСОБА_14 позичав у ОСОБА_11 500 грн. Підтвердив, що розмовляв по телефону з ОСОБА_14 з приводу ОСОБА_11 , заперечивши, що йому на той час було відомо про шахрайські дії обвинуваченого стосовно ОСОБА_11 . Пізніше від інших осіб йому стало відомо, що ОСОБА_14 обманув ОСОБА_11 ;
- даними протоколу № 174т від 17.03.2014 року про результати здійснення оперативно-технічних заходів, прослуханих в судовому засіданні, в яких зафіксовані телефонні розмови між ОСОБА_14 і ОСОБА_11 , а також ОСОБА_14 та ОСОБА_20 , з приводу повідомлення ОСОБА_11 неправдивих відомостей про звернення ОСОБА_12 в міліцію і отримання від потерпілого коштів в результаті шахрайських дій (т. 2, а.с. 57-68);
- інформацією з журналу прийому громадян Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій області (т. 2, а.с. 70-91), згідно якої ОСОБА_12 стосовно її зґвалтування в міліцію не зверталась;
- даними протоколу пред'явлення для впізнання телефонів від 28.03.2014 року з фотографіями (т. 2, а.с. 117-121), у відповідності до яких ОСОБА_12 впізнає свій мобільний телефон «Нокіа 3720 С» з чотирьох наданих;
- даними заяви ОСОБА_21 про добровільну видачу телефону «Нокіа 3720 С» (т. 2, а.с. 116) та протоколу огляду цього телефону від 26.03.2014 року з фотографіями (т. 2, а.с. 122-123), якими підтверджується, що ОСОБА_14 реалізував належний ОСОБА_12 телефон.
Не беруться до уваги показання ОСОБА_14 щодо його непричетності до скоєння злочинів, оскільки вони повністю спростовуються узгодженими між собою іншими доказами по справі. Зокрема показаннями свідків та потерпілих, у яких відсутні підстави для обмови останнього.
Обвинувачений в суді надавав не конкретні та суперечливі показання, які розцінюються судом, як дані з метою уникнення відповідальності за фактично скоєне.
Сукупність наведених доказів дає підстави дійти висновку, що вина обвинувачених у вчиненні даних кримінальних правопорушень повністю доведена.
Таким чином, дії ОСОБА_15 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 153 КК України на ч. 1 ст. 153 КК України, як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із погрозою застосування фізичного насильства, виключивши кваліфікуючу ознаку повторність, так як такий злочин ним вчинено вперше.
ОСОБА_15 ставиться у вину також вчинення даного правопорушення із застосуванням фізичного насильства, що заперечила в судовому засіданні ОСОБА_10 та її показання підтвердив ОСОБА_15 . Інші об'єктивні докази наявності такої обставини відсутні, а тому суд її виключає з обвинувачення.
Дії ОСОБА_14 слід кваліфікувати за ст. 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення майна (грабіж), вчинений повторно та за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Враховуючи те, що ОСОБА_14 катував потерпілу самостійно, з наведених нижче підстав його дії підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 127 КК України на ч. 1 ст. 127 КК України (катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілу вчинити дії, що суперечать її волі).
Органами досудового розслідування обвинуваченим ставиться у вину також те, що при вищевказаних обставинах 25.06.2013 року близько о 03 год. 30 хв., ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , діючи спільно групою осіб, знаходячись у даному вагончику, з метою примусового насильницького статевого акту з ОСОБА_10 всупереч її волі, посягаючи тим самим на її статеву недоторканість та долаючи її опір, із застосуванням фізичного насильства та під погрозою у подальшому застосувати фізичне насильство, яку потерпіла сприймала як реальну, зняли з ОСОБА_10 весь одяг. Однак, не зважаючи на виконання всіх дій, які ОСОБА_15 і ОСОБА_14 вважали необхідними для доведення злочину до кінця, останні не довели свій злочинний намір, направлений на зґвалтування ОСОБА_10 , до кінця з причин, які не залежали від їх волі, так як ОСОБА_10 упродовж тривалого часу чинила активний опір та близько 05 год. під приводом потреби в туалет вийшла на вулицю і втекла від них.
При цьому, ОСОБА_15 , принижуючи людську гідність ОСОБА_10 зірвав з неї одяг, а також при неодноразових спробах втечі наздоганяв її та примусово приводив назад у вагончик, чим сприяв продовженню відносно неї протиправних насильницьких дій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
В ході слідства не встановлено об'єктивних доказів участі обвинувачених у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України ( ОСОБА_14 і ОСОБА_26 ) та ч. 2 ст. 127 КК України ( ОСОБА_15 ), а тому в цій частині обвинувачення їх необхідно виправдати.
Як слідує з показань потерпілої ОСОБА_10 , реальних дій щодо намагання її зґвалтувати обвинувачені не вчиняли. До того ж, ОСОБА_10 тривалий час перебувала на місці подій і фактичних перешкод для її зґвалтування даними особами не було, проте вони цього не зробили. Також потерпіла вказувала на те, що ОСОБА_15 жодних ударів не наносив, інших насильницьких дій щодо неї не вчиняв. Зазначене підтвердили в суді і обвинувачені.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують їм покарання.
Обвинувачені раніше судимі. На обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебувають. За місцем проживання характеризуються посередньо. За місцем роботи ОСОБА_15 характеризується з позитивної сторони.
Згідно характеристики начальника СДІМ Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій області, ОСОБА_14 характеризується з негативної сторони.
ОСОБА_14 не працює, не одружений.
ОСОБА_15 має постійне місце роботи, одружений.
Суд враховує те, що ОСОБА_15 позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, визнав вину у вчиненому, щиро розкаюється, що пом'якшує покарання останньому.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_14 , відсутні.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченим, є вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи суспільну небезпеку скоєного, думку потерпілих щодо міри покарання, осіб ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , які раніше судимі та на шлях виправлення не стали, ОСОБА_14 вчинив злочини під час іспитового строку, суд приходить до висновку, що виправлення останніх та запобігання вчинення ними нових правопорушень можливе лише за умови ізоляції від суспільства і їм слід призначити остаточні покарання у виді позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 слід задовольнити частково.
В частині відшкодування матеріальних збитків підлягає до часткового задоволення в сумі 265 грн., оскільки викрадені телефон та сумочку загальною вартістю 296 грн. їй повернуто.
Потерпіла внаслідок злочинних дій перенесла фізичний біль та душевні страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи глибину та тривалість перенесених ОСОБА_10 страждань, пов'язаних з наслідками правопорушень, виходячи з вимог розумності і справедливості, матеріального стану обвинувачених, слід визначити в сумі 55000 грн., з яких з 40000 грн. має бути відшкодовано ОСОБА_14 , а 15000 грн. ОСОБА_15 .
Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 цивільні позови не пред'являли.
Крім того, з ОСОБА_14 підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення товарознавчих експертиз мобільних телефонів по справі на суму 470 грн. 59 коп., що підтверджується відповідними довідками (т. 1, а.с. 90, т. 2, а.с. 128).
Запобіжні заходи відносно обвинувачених слід залишити попередні.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання.
Речові докази підлягають поверненню власникам.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України, та призначити ОСОБА_15 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_15 рахувати з 11.10.2013 року.
ОСОБА_15 виправдати в пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України, через недоведення, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується та за ч. 2 ст. 127 КК України через недоведення, що кримінальне правопорушення ним вчинене.
ОСОБА_14 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ст. 128, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 127 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ст. 128 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_14 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.02.2012 року і остаточно визначити ОСОБА_14 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_14 рахувати з 26.03.2014 року.
ОСОБА_14 виправдати в пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України, через недоведення, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
До набрання вироком законної сили, відносно ОСОБА_15 та ОСОБА_14 запобіжні заходи залишити попередні, - тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_10 40000 (сорок тисяч) грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 265 (двісті шістдесят п'ять) грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, а всього 40265 (п'ятдесят тисяч двісті шістдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_10 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь державного бюджету процесуальні витрати за проведення товарознавчих експертиз у розмірі 470 (чотириста сімдесят) грн. 59 коп.
Речові докази:
- паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, ключі з брилками, одяг, сумочку та мобільний телефон «Київстар ZTE-G №292» (т. 1, а.с. 65-66), які передані на зберігання ОСОБА_10 , - залишити останній за належністю;
- мобільний телефон «NOKIA 3720c» (т. 2, а.с. 133-134), який переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій області, - передати за належністю ОСОБА_12 ;
- мобільний телефон «NOKIA 101» (т. 2, а.с. 133-134), який переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій області, - передати за належністю ОСОБА_14 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2