Справа: № 2а-14859/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
26 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000742380 від 10 травня 2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року.
За результатами перевіркою було складено Акт №201/1-23-60/35076430 від 18 квітня 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження податку на прибуток у сумі 138 496 грн. за І та ІІ квартали 2010 року.
На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2011 року №0000742360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток в сумі 173120, 00 грн., у тому числі 138496, 00 грн. основний платіж та 34624, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вищевказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
В силу абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр» здійснює продаж послуг у сфері мобільного зв'язку (посередник, виступає як комісіонер та комітент між операторами мобільного зв'язку та іншими суб'єктами господарської діяльності).
ТОВ «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр» уклало договори з фізичними особами-підприємцями.
Так, згідно вищевказаних Договорів, Замовник (ТОВ «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр») доручає, а Виконавець (фізична особа-підприємець) приймає на себе зобов'язання своєчасно надавати послуги, зазначені в Договорі.
Водночас, в силу п. 3.4 вказаних Договорів, вартість послуг розраховується по формулі та залежить від суми продажу електронної продукції в торгівельній точці, від кількості днів, протягом яких торгівельна точка не мала можливості придбавати продукцію, від коефіцієнта середніх продаж та від тарифу послуги Договору.
Під час перевірки ТОВ «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр» на підтвердження правомірності формування валових витрат надало Акти виконаних робіт за період з 31 січня 2010 року по 31 травня 2010 року.
Так, перелік наданих послуг за цими Актами з різними фізичними особами-підприємцями є ідентичним та відповідає змісту типових Договорів, укладених з фізичних особами підприємцями.
Разом з тим, вказані акти не містять змісту господарської операції та її обсяг, оскільки містять загальні фрази, ідентичні до умов договорів, та не визначають конкретні дії, здійснені виконавцями на виконання умов договорів.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем акти наданих послуг не містять такого обов'язкового реквізиту первинного документа, як місце його складення, а тому вони не можуть мати силу первинних документів.
Позивачем не надано документи, зокрема первинні, які б підтверджували залучення конкретних клієнтів, проведення з ними переговорів, укладення з ними договорів на реалізацію продукції в електронному вигляді через POS термінальне обладнання, докази їх виконання, контроль наявності достатнього ліміту клієнта в системі обліку трансакцій продаж, передачу бухгалтерської документації від клієнта та інше.
Також, позивачем не підтверджено відповідні показники в формулі, по якій визначалась вартість послуг, зокрема, сума продаж електронної продукції в торгівельній точці, коефіцієнт непрацюючих терміналів, коефіцієнт середніх продаж, та факти отримання прибутку від отримання вказаних послуг.
Згідно Довідки Головного міжрегіонального управління статисти у м. Києві № 386786 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 25 липня 2011 року та щодо позивача станом на 17 жовтня 2011 року до видів діяльності ТОВ «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр» за КВЕД відноситься: 72.21.0 Розроблення стандартного програмного забезпечення; 22.22.0 Інша поліграфічна діяльність; 45.21.4 Будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; 45.31.0 Електромонтажні роботи; 64.20.0 Діяльність зв'язку; 72.22.0 Інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення; 72.30.0 Оброблення даних; 72.40.0 Діяльність, пов'язана з банками даних.
Разом з тим, розповсюдження електронних ваучерів мобільного зв'язку, згідно договорів доручення передбачає надання, в першу чергу, посередницьких послуг, і не може відноситись до жодного з видів діяльності позивача за КВЕД.
Відповідно до Національного класифікатора України Класифікації видів економічної діяльності (NACE, REV.1.1-2002) ДК 009:2005, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375, клас «Діяльність зв'язку»підклас 64.20.0 включає: передавання (приймання) звуку, зображення, тексту, факсиміле, даних та іншої інформації системами радіозв'язку, кабельного, радіорелейного та супутникового зв'язку в мережах фіксованого і рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, передачі даних; надання послуг дротового і бездротового доступу до телекомунікаційної мережі; технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж; надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг з доступу до мережі Інтернет. Цей підклас не включає: послуги відповідача по телефону; створення телевізійних та/або радіопередач чи програм, не повязане з їх трансляцією; діяльність з продажу стартових пакетів та скретч-карток поповнення рахунку мобільного зв'язку без активації послуги зв'язку.
З огляду на вищенаведене, позивачем також не доведено зв'язок придбаних послуг з його господарською діяльністю.
Враховуючи те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що віднесення їх до валових витрат є безпідставним.
Таким чином, донарахування Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва позивачу податку на прибуток із застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованим.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва прийнято правомірно, а тому, у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр" було правомірно відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2014 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.