Справа: № 2а-2а-16638/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
26 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукове підприємство "Укрзооветпромпостач" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Виробничо-наукове підприємство "Укрзооветпромпостач" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2011 року № 0001752307.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Виробничонаукове підприємство «Укрзооветпромпостач» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «Агрорегіон Трейд -7», ПП «Протосс», ТОВ «Ресірс Агро Кіровоград», ТОВ «КМ Сервісбуд», ТОВ «Реал Альянс», ТОВ «Модуль Монтаж Груп», ТОВ «Фронект», ТОВ «ТК Альянс», ТОВ «Фортексбуд», ТОВ «Енерджігрупп», ТОВ «Фірма Теплий Дім», ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ «УТК «Аргумент», ТОВ «Ін-Буд-Київ» за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2011 року.
За результатами перевірки відповідачем складений Акт перевірки від 14 жовтня 2011 року №492/1-23-70-23524007.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряє мий період у сумі 200889,00 грн., у тому числі: за І квартал 2009 року на суму 32800,00 грн.; за ІІ квартал 2009 року на суму 71466,00 грн.; за ІІІ квартал 2009 року на суму 17625,00 грн.; за ІV квартал 2009 року на суму 50591,00 грн.; за ІІ квартал 2010 року на суму 28407,00 грн.
На підставі встановлених порушень Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва винесене оскаржуване податкове повідомлення рішення форми «Р» від 01 листопада 2011 року №001752307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 25111,25 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
В силу пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше: або дати списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку податкового органу про заниження податку на прибуток за 2009 рік та ІІ квартал 2010 року на загальну суму 200889 грн., було те, що провочини між підприємством ПРАТ «ВНП «Укрзооветпростач» з ПП «Електронпроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «Фронект», ТОВ «Модуль Монтаж Груп», є нікчемними, а тому первинні бухгалтерські документи вищевказаних контрагентів не прийняті під час перевірки до уваги.
Судом встановлено, що в періоді, що перевірявся, позивач перебував у взаємовідносинах з такими постачальниками - контрагентами: ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009» та ТОВ «ТК Альянс».
Так, між позивачем та ТОВ «ТК «Альянс» були укладені ряд договорів, а саме:
- Договір про виготовлення та поставку поліграфічної продукції від 05 лютого 2009 року № 92, виконання якого підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, платіжними дорученнями, зразками поліграфічної продукції;
- Договір на поставку гофроящиків від 06 квітня 2009 року № 139, виконання якого підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, платіжними дорученнями;
- Договір поставки №95 від 16 квітня 2009 року, виконання якого підтверджується видатковою накладною, видатковою накладною та платіжними дорученнями;
- Договір № 103 від 03 серпня 2009 року поставки гофроящиків, виконання якого підтверджується видатковою накладною, податковою накладною та платіжними дорученнями;
- Договір № 124 від 21 жовтня 2009 року поставки гофроящиків, виконання якого підтверджується видатковою накладною, податковою накладною та платіжними дорученнями.
Так, вартість за поставлений товар по контрагенту ТОВ «ТК «Альянс» була віднесена позивачем до складу валових витрат на суму 646 315,00 грн., а оплата за виконані роботи та поставлений товар була здійснена ПрАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач» на розрахунковий рахунок ТОВ «ТК «Альянс» на загальну суму 775 578,00 в т.ч. ПДВ- 129 263,00 грн.
Судом також встановлено, що між підприємством Буковинська філія ПАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач» та ПП «Електронпроммаш» було укладено договір №б/н від 24 листопада 2009 року купівлі-продажу шроту соняшникового, виконання якого підтверджено накладною, податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками та актом звірки взаємних розрахунків за період з 01 листопада 2009 року по 31 серпня 2011 року.
Також, між підприємствами Буковинська філія ПАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач» та ПП «Колос Кіровоградщини - 2009» була укладена усна домовленість на поставку шроту соняшникового.
Фактичне виконання домовленості сторонами підтверджується рахунком від 07 квітня 2010 року № 15, накладними, податковими накладними, рахунком - фактурою, банківськими виписками та актом звірки взаємних розрахунків.
Так, кредиторська/дебіторська заборгованість по розрахункам з ПП «Колос Кіровоградщини - 2009» відсутня, що підтверджується Актом перевірки.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у ПАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач» первинних документів на підтвердження правильності формування валових витрат позивача у 2009-2010 р.р.
Так, в ході проведення перевірки податковий орган виходив з того, що підприємства ПП «Електронпроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «ТК Альянс» мають ознаки фіктивності та посилається в Акті на наявність кримінальних справ відносно керівників цих підприємств за ознаками складів злочину.
Водночас, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, а також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.
Крім того, відповідачем не надано інформацію про наявність вироку у кримінальних справах відносно посадових осіб контрагентів, зазначених в Акті перевірки.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявність умислу у позивача на укладення угод з контрагентами ПП «Електронпроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «ТК Альянс», спрямованих на ухилення від сплати податків.
Матеріали справи підтверджують, що за результатами господарських операцій контрагенти позивача видали податкові накладні. Вартість отриманого позивачем товару сплачена в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки підприємств, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що при фактичному здійсненні оподатковуваних операцій, наявності у позивача первинних документів, що супроводжували дані операції, у т.ч. податкових накладних, підстав для невизнання права позивача на спірні суми валових витрат немає.
Стосовно господарських правовідносин позивача з ТОВ «КМ «Сервісбуд», ТОВ «Модуль Монтаж Групп» та ТОВ «Фронтект» у періоді, що перевірявся, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі № 2а-16637/11/2670 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення встановлено, що на підтвердження реальності правочинів позивача з ТОВ «КМ «Сервісбуд», ТОВ «Модуль Монтаж Групп» та ТОВ «Фронтект» позивачем не було надано документів, з огляду на наступне.
На підставі Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року та Доповнень до переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням строків зберігання документів, затверджених Наказом Держкомархіву України №93 від 26 листопада 2001 року, вищевказані первинні документи відібрані до знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення.
У зв'язку з вищевикладеним було складено Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 15 вересня 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, колегія суддів враховує факт знищення первинних документів, складених позивачем за результатами господарської діяльності ТОВ «КМ «Сервісбуд», ТОВ «Модуль Монтаж Групп» та ТОВ «Фронтект».
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2011 року №001752307 прийнято відповідачем протиправно, у зв'язку з чим правомірно скасовано судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2014 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.