Справа: № 2а/2370/6068/11 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
19 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання протиправними дій, -
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, просила визнати нечинною та скасувати вимогу про сплату боргу зі страхових внесків від 01 лютого 2011 року № Ф-443, зобов'язати відповідача утриматись від подальшої вимоги сплати страхових внесків.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо нарахування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 повторного розміру доплати до мінімального страхового внеску за липень місяць 2010 року.
Скасовано частково вимогу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси від 01 лютого 2011 року № Ф-443 в частинні зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 сплатити повний розмір доплати до мінімального страхового внеску за липень місяць 2010 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Також, не погодившись з постановою суду відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Черкаської міської ради 25 березня 2009 року.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Управлінням Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси проведено перевірку нарахування, обчислення та сплати позивачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 01 лютого 2011 року № 443.
Перевіркою встановлено, що загальна сума доплати до мінімального страхового внеску, що належить до сплати позивачем станом на 01 лютого 2011 року за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року становить 1288,80 грн.
В Акті перевірки вказано, що вищевказана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою позивачем доплати до мінімального страхового внеску за третій та четвертий квартали 2010 року.
За результатами встановлених перевіркою порушень, відповідачем сформовано вимога № Ф-443 від 01 лютого 2011 року, яка направлялась позивачу.
Не погоджуючись з вищевказаною вимогою про сплату боргу та вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного. пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року №2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV «;Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції:
"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Закон України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрали чинності 17 липня 2010 року.
До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески у визначеному цим Законом фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 3 і 4 ст. 18 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Згідно ч. 6 ст. 18 Закону, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідності до п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставкою - 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників.
Відповідно до ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" встановлено розмір мінімальної плати на 2010 рік у місячному розмірі: з 1 січня - 869 грн.. з 1 квітня - 884 грн., з 1 липня - 888 грн., з 1 жовтня - 907 грн., з 1 грудня - 922 грн.
Таким чином, мінімальний розмір страхового внеску у 2010 році у місячному розмірі становить: з 1 січня - 288,51 грн. (869 грн. х 33,2%), з 1 квітня - 293,49 грн. (884 грн. х 33,2%), з 1 липня - 294.82 грн. (888 грн. х 33,2%), з 1 жовтня -301,12 грн. (907 грн. х 33,2%), з 1 грудня - 306,10 грн. (922 грн. х 33,2%).
Сплата страхових внесків здійснюється у визначені ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строки, а саме: щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Платникам, які не сплатили суми страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску у терміни до 20 січня 2011 року, надсилається вимога про їх сплату.
Так, суми несплачених страхових внесків стягуються у порядку, встановленому статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість виникла у зв'язку з несплатою позивачем доплати до мінімального страхового внеску за третій та четвертий квартали 2010 року.
Загальна сума доплати до мінімального страхового внеску, що належить до сплати Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 станом на 01 лютого 2011 року за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року становить 1288,80 грн., разом з тим, ФОП ОСОБА_3 не сплачено суму страхових внесків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимога Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про сплату боргу зі страхових внесків від 01 лютого 2011 року № Ф-443 прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Дана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 23 січня 2014 року № К/9991/62913/11 та від 15 травня 2014 року №К/9991/70246/12.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси в частині нарахування повного розміру мінімального страхового внеску за липень місяць 2010 року, а тому постанова суду підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи частково, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині з прийняттям в цій частині нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси - задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Повний текст постанови виготовлено 25.06.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.