Головуючий у 1 інстанції - Нестеренко Є.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
08 липня 2014 року справа № 249/1894/14-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2014 року у справі № 249/1894/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинення певних дій, -
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинення певних дій.
Визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області щодо виплати допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, з 28.04.2012 року по 28.04.2014 року у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років.
Зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, з 28.04.2012 року по 28.04.2014 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до шести років.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_2 суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 28.04.2012 по 28.04.2014 року у сумі 19302 (девятнадцять тисяч триста дві) гривні.
З рішенням суду першої інстанції також не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Вважає, що прийняте управлінням праці та соціального захисту населення рішення відповідає діючому законодавству, тому не має підстав для здійснення перерахунку та виплати допомоги відповідачеві згідно його позовних вимог. Крім того, вважає, що в розмірі не менше прожиткового мінімум дітей віком до 6 років допомогу по догляду за дитиною мають виплачуватися Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Також зазначили, що суд першої інстанції безпідставно не застосував вимоги ст.99 КАС України. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 позивачка є матірю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.р. 6).
Згідно листа УПтСЗН від 18.02.2014 року №08 вх. 03-266, ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача та отримує, як застрахована особа, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130,00грн. Допомога призначена на період з 27.04.2012 по 17.07.2015 року. Враховуючи надану інформацію позивачкою за період з 05.12.2012 року по 11.03.2014 року було отримано 3003грн.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних приватних заходів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р., який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законами України Про державний бюджет України на 2012, 2013 рік не встановлювалось іншого, ніж визначено законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми розміру допомоги, а положення постанови КМУ № 1751 від 27.12.2007 року в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не можуть. »
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Проте, ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено, що у 2009 р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічним чином врегульовано спірні правовідносини у 2010 р. ст. 45 Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
В зв'язку з тим, що у передбачений законом спосіб положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не визнано неконституційними та не скасовано, у 2009-2010 р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась та виплачувалась у відповідності до п. 22 Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», ані іншими Законами, не встановлювалось на 2012, 2013, 2014 роки інший, ніж у Законах України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини регулюються Законами України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не може. Отже, з 28.04.2012 року у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату позивачу державної допомоги в розмірах, передбачених Законами України.
На відносини щодо виплати допомоги позивачці у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги за період з з 28.04.2012 по 01.04.2014р.
Колегія суддів вважає що суд першої інстанції правильно застосував вимоги матеріального права та зробив висновок про наявність порушеного права за вказаний період. Однак суд першої інстанції безпідставно не застосував вимоги ст.99 КАС України, яка передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду позивач надала довідку, відповідно якій позивач зверталася до лікарні з приводу захворювання дитиною гострою респіраторною вірусною інфекції 17.08.2012року, 30.10.2012 року, 17.09.2013 року, 07.10.2013 року, 03.02.2014 року. Колегія суддів вважає зазначені обставини не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду оскільки з 28.04.2012 року позивач неодноразово мала можливість звернутися до суду за захистом свого права.
При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню з 29.10.2013 року по 31.03.2014 року. (в межах задоволення позовних вимог судом першої інстанції).
Колегя суддів зазначає, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років у 2013 році становить: з 1.01.2013 року - 972 грн., з 1.12.2013 - 1032 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років у 2014 році становить з 1.01.2014 року 1032грн.
Ураховуючи розмір прожиткового мінімуму та суми виплат за період з 29.10.2013 року по 30.11.2013 року колегія суддів розраховує розмір виплати наступним чином:
За період з 29.10.2013 по 31.10.2013року (972-130) х 3 / 31 = 81,48грн.;
За листопад 2013 року 972 - 130 = 842 грн.;
За грудень 2013 року, січень- березень 2014 року: (1032 - 130) * 4 = 3608грн.;
Загальна сума становить 81,48+842+3608=4531,48грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач повинна отримати за попередні шість місяців з моменту звернення до суду 4561,55грн.
Частиною 1 статті 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
При таких обставинах постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 28.04.2012 року по 28.10.2013 року нобхідно скасувати та ці вимоги залишити без розгляду. В частині задоволенні вимог за період з 29.10.13 року по 31.03.2014 року на суму 4531,48грн. залишити без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2014 року у справі № 249/1894/14-а - задовольнти частково.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2014 року у справі № 249/1894/14-а - в частині задоволення позовних вимог за період з 28.04.2012 року по 28.10.2013 року скасувати та в цій частині вимоги залишити без розгляду.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2014 року у справі № 249/1894/14-а в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, з 29.10.2013 року по 31.03.2014 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до шести років - залишити без змін.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_2 суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 29.10.2013 по 31.03.2014 року у сумі 4531,48грн.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
М.Г.Сухарьок