Справа: № 826/124/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
26 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року № 0002862320.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі постанови старшого слідчого СУ ДПС у м. Києві від 23 березня 2012 року проведено документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Наріта» та ТОВ «Хетта» за період діяльності з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 13 листопада 2012 року № 4365/2240/32591365.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість у розмірі 486 356,00 грн.
На підставі Акту перевірки № 4365/2240/32591365, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0002862320, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 286 264 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 143 132 грн.
Не погоджуючись вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
В силу абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Так, однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.
Разом з тим, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податку на додану вартість у розмірі 486 356 грн. стала встановлена ним нікчемність правочинів між ТОВ «Софіт-Люкс» та ТОВ «Наріта» внаслідок показань при допиті в якості свідка директора та засновника ТОВ «Наріта».
Водночас, в матеріалах справи наявний Акт Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 09 липня 2010 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Софіт-Люкс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року в якому не виявлено порушень позивачем при взаємовідносинах з ТОВ «Наріта» та ТОВ «Хетта».
Судом встановлено, що вищевказаний період суміжний з тим періодом, перевірка якого здійснена податковим органом в рамках даної справи та за результатами якої складено Акт перевірки № 4365/2240/32591365 від 13 листопада 2012 року.
З огляду на вищенаведене, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в Акті перевірки № 4365/2240/32591365 від 13 листопада 2012 року, призначеної на виконання постанови старшого слідчого СУ ДПС у м. Києві від 23 березня 2012 року, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.
Враховуючи те, що перевірку позивача призначено відповідно до кримінально-процесуального закону, то в силу положення п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, Акт перевірки № 4365/2240/32591365 від 13 листопада 2012 року, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є доказом в кримінальній справі та на його підставі заборонено виносити податкові повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року № 0002862320 прийнято відповідачем всупереч приписам п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.