ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
30 травня 2014 року № 813/3118/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,
представника позивача Кравченко Л.-Р. С., Лучківа А.В.,
представника відповідача Шиби А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу
за позовом Українсько-німецького спільного підприємства в формі ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)»
до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся з позовом у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002741510 від 20.08.2013 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орган державної податкової служби, за результатами камеральної перевірки, неправомірно прийшов до висновку про завищення товариством заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2013 року на суму 11029 грн., оскільки ним не було допущено жодного порушення податкового законодавства, які за своїм змістом могли призвести до завищення бюджетного відшкодування. А відтак, прийняте на підставі акта камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначає, що усі суми, які були включені до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування, підтверджені належним чином оформленими первинними документами.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позовні вимоги задоволити, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав письмові заперечення, стверджує, що платником податку завищено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2013 року на суму 11029 грн., просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2013 року Українсько-німецького спільного підприємства в формі ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» складено акт від 14.08.2013 р. № 31/1520/14300674.
Перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, пункту 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228, а саме при відображені ТОВ «ІСМ» у декларації за червень 2013 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 50632 грн. (рядок 23.1 декларації) встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року у сумі 11029 грн.
На підставі акту перевірки Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2013 р. №0002741510, яким зменшено Українсько-німецькому спільному підприємству в формі ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11029 грн. за червень 2013 р. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 5515 грн.
Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3).
Згідно п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.4.6.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).
Згідно п. 4.6.6. вищевказаного Порядку залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «Лекекспорт-Україна» згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України та додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки контролюючим органом встановлено розбіжність у складі податкових зобов'язань ТОВ «Лекекспорт-Україна» та податкового кредиту платника податків ТОВ «ІСМ» за травень 2013 року на загальну суму ПДВ 6504 грн. Перевіркою виявлено завищення залишку від'ємного значення за травень 2013 року в сумі 6504 грн., завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 6504 грн.
Позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи щодо господарських взаємовідносин Українсько-німецького спільного підприємства в формі ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» з ТОВ «Лекекспорт-Україна», які відповідають вимогам встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: копію договору №015/25 від 15.05.2013 року, копії видаткових накладних: №23/05-01 від 23.05.2013 року, №31/05-05 від 31.05.2013 року, №5/06-03 від 05.06.2013 року, копії податкових накладних: №231 від 23.05.2013 року, №384 від 31.05.2013 року, №63 від 05.06.2013 року, копії платіжних доручень: №746 від 23.05.2013 року, №761 від 31.05.2013 року, №767 від 05.06.2013 року, №768 від 05.06.2013 року, №772 від 05.06.2013 року, копії довіреностей: №34 від 23.05.2013 року, №40 від 31.05.2013 року, №44 від 05.06.2013 року.
Відповідачем не доведено твердження про завищення позивачем заявленої суми до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2013 року в розмірі 11029 грн. У акті перевірки не вказано по яких постачальниках виявлено розбіжності в оплачених сумах за товари, не надано розрахунку проведеного нарахування.
В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 20.08.2013 року №0002741510 винесено виключно у зв'язку з виявленими порушеннями по відображенню господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ «Лекекспорт-Україна». Під час розгляду справи ТзОВ «ІСМ» перевинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом не встановлено підстав для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2013 р. у розмірі 11029 грн. та застосування фінансової санкції у розмірі 5515 грн.
Тому позов слід задоволити, скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002741510 від 20.08.2013 р.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002741510 від 20.08.2013 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького спільного підприємства в формі ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» 182,70 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крутько О.В.