Справа № 2 - 2990/2008
24 липня 2008 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Шнуровенко В.А.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою і стягнення грошової суми у розмірі 14 190,00 грн., та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ жилої площі в квартирі і визначення порядку користування підсобними приміщеннями квартири ;
10.06.2003 року ОСОБА_2 пред'явила в суд позов до ОСОБА_3 про поділ в натурі квартири АДРЕСА_1 відповідно до розміру часток, які належать їм в цій квартирі.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси під головуванням судді Чернявської Л.М. від 05.03.2004 року визнано мирову угоду між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і провадження у справі закрито.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.05.2006 року вказана вище ухвала суду першої інстанції від 05.03.2004 року скасована і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно розпорядження заступника голови Приморського районного суду м.Одеси Чернявської Л.М. від 01.06.2006р. дану справу передано у провадження судді Ільченко Н.А.
В подальшому ОСОБА_2 змінила свої позовні вимоги до ОСОБА_3,Ю про що подала суду письмові уточнення позовних вимог.
Згідно уточнених позовних вимог ОСОБА_2 вимагає ухвалити рішення, яким визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між нею і ОСОБА_3 відповідно до порядку користування цією квартирою, який між ними склався, а саме - вона, ОСОБА_2, користується жилими кімнатами площею 30,0 кв.м і 13,0 кв.м., ОСОБА_3 користується жилими кімнатами площею 7,8 кв.м. і 6,2 кв.м. та кладовкою площею 1,5 кв.м., а наявні в квартирі підсобні приміщення (кухня, ванна кімната, туалет і три коридори) знаходяться у їх спільному користуванні.
Крім того, ОСОБА_2 вимагає стягнути з ОСОБА_3на її користь грошову суму у розмірі 14 190,00 грн., що отримана відповідачем від неї у якості компенсації за належні йому 9,33 кв.м. жилої площі в спірній квартирі згідно ухвали Приморського районного суду м.Одеси у даній справі від 05.03.2004року.
30.12.2006 року відповідач ОСОБА_3. пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_2, вимагаючи ухвалити рішення, яким, по-перше, визначити порядок користування спірною квартирою, виділивши йому у користування жилу кімнату площею 7,0 кв.м. та жилу кімнату площею 10,0 кв.м., яка має бути улаштована за рахунок частини площі наявної в квартирі жилої кімнати площею 30,0 кв.м., і залишивши наявні в квартирі підсобні приміщення (коридори, кладовку, балкон, ванну кімнату, туалет і кухню) у їх спільному користуванні, і по-друге, зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому у користуванні спірною квартирою, передати йому ключі від жилої кімнати площею 30,0 кв.м. і відкрити прохід із цієї жилої кімнати в жилу кімнату площею 7,0 кв.м.
23.03.2007 року ОСОБА_3 подано до суду заяву про зміну предмету позову.
Згідно зазначеної заяви ОСОБА_3. вимагає ухвалити рішення про поділ спірної квартири з урахуванням належної йому частки у розмірі 1/3 та належної ОСОБА_2 частки у розмірі 2/3 в цій квартирі, виділивши йому жилу кімнату площею 7,0 кв.м. і жилу кімнату площею 10,0 кв.м., яка має бути улаштована за рахунок площі наявної в квартирі жилої кімнати площею 30,0 кв.м. з улаштуванням легкої перегородки (стіни), та сплатою ним ОСОБА_2 грошової компенсації за належні їй 0,34 кв.м. жилої площі в спірній квартирі, виділивши ОСОБА_2 жилу кімнату площею 13,0 кв.м. і жилу кімнату площею 19,0 кв.м., яка має бути улаштована за рахунок наявної в квартирі жилої кімнати площею 30,0 кв.м. з улаштуванням легкої перегородки (стіни), а також визначити порядок користування між ними підсобними приміщеннями в квартирі - кухнею, ванною кімнатою, кладовкою, балконом і коридором.
В судовому засіданні представники ОСОБА_2 - ОСОБА_4 і адвокат ОСОБА_1 підтримали позов своєї довірительки і не визнали зустрічний позов ОСОБА_3
В свою чергу, ОСОБА_3. та його представник ОСОБА_5 підтримали зустрічний позов і не визнали позов ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що і позов ОСОБА_2 і зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом установлено, що на підставі розпорядження органу приватизації від 30.09.1994 року № 304 спірну квартиру АДРЕСА_1 було згідно із ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” безоплатно передано у спільну часткову власність ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 в рівних частках, на підтвердження чого Одеським заводом будівельно-оздоблювальних машин було видано Свідоцтво про право власності на житло від 03.10.1994 року за р.№ 3177.
В подальшому ОСОБА_6 відчужив належну йому 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 за договором дарування від 10.06.2003 року, посвідченим Першою одеською державною нотаріальною конторою за р.№ 10-1567, а згодом ОСОБА_7 відчужила 1/3 частину зазначеної квартири на користь ОСОБА_2 за договором дарування від 09.02.2004р., посвідченим Першою одеською державною нотаріальною конторою за р.№ 10-258.
Згідно технічного паспорту на спірну квартиру, виготовленого станом на 1994 рік, тобто на момент оформлення її приватизації, це жиле приміщення складається з : трьох жилих кімнат площею 13,0 кв.м., 30,0 кв.м. і 7,0 кв.м.; кухні площею 6,3 кв.м.; ванної кімнати площею 5,4 кв.м.; вбиральні площею 1,0 кв.м.; трьох коридорів площею 7,8 кв.м., 2,9 кв.м. і 1,3 кв.м.; вбудованої шафи площею 6,2 кв.м.; і балкону площею 1,8 кв.м. Загальна площа квартири складає 82,70 кв.м., а жила площа - 50,0 кв.м.(т.1, а.с.5-6).
Згідно ст.152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу органів місцевої влади.
Також судом установлено, що власники спірної квартири в установленому порядку не отримували дозволу на її перепланування або переобладнання, а тому, вирішуючи дану справу, суд виходить з планування квартири станом згідно даних технічного паспорту, виготовленого станом на 1994 рік (т.1, а.с.5-6) .
Таким чином, станом на цей час належна ОСОБА_2 ідеальна частка в спірній квартирі складає 2/3 частини, що відповідає приблизно 55,13 кв.м. загальної площі та 33,33 кв.м. жилої площі квартири, а належна ОСОБА_3 ідеальна частка - 1/3 частину, що відповідає приблизно 27,57 кв.м. загальної площі та 16,67 кв.м. жилої площі квартири.
У п.14 своєї постанови Пленум Верховного Суду України „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995р. зі змінами від 25.05.1998р. роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, яки можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
ОСОБА_2 вимагає ухвалити рішення, яким визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між нею і ОСОБА_3 відповідно до порядку користування цією квартирою, який між ними склався, а саме - вона, ОСОБА_2 користується жилими кімнатами площею 30,0 кв.м і 13,0 кв.м., ОСОБА_3 користується жилими кімнатами площею 7,8 кв.м. і 6,2 кв.м. та кладовкою площею 1,5 кв.м., а наявні в квартирі підсобні приміщення (кухня, ванна кімната, туалет і три коридори) знаходяться у їх спільному користуванні.
ОСОБА_3. категорично заперечує проти визначення такого порядку користування, посилаючись, що це призведе до порушення його права власності та його житлових умов, оскільки, по-перше, приміщення площею 6,2 кв.м. і 7,8 кв.м., які ОСОБА_2 вимагає виділити йому у користування, не є жилими кімнатами, а є підсобними приміщеннями, і, по-друге, вхід до наявної в квартирі жилої кімнати площею 7,0 кв.м. здійснюється з кімнати площею 30,0 кв.м., яку ОСОБА_2 вимагає виділити їй, іншого входу до кімнати площею 7,0 кв.м. не існує.
Враховуючи, що вказані доводи ОСОБА_3повністю підтверджуються наявним в матеріалах справи технічним паспортом на спірну квартиру, виготовленим станом на 1994 рік (т.1, а.с.5-6), а тому суд погоджується з цими доводами, у зв'язку з чим, в свою чергу, вважає, що вимоги ОСОБА_2 в частині визначення запропонованого нею порядку користування спірною квартирою не підлягають задоволенню.
Крім того, ОСОБА_3. категорично заперечує проти позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з нього грошової суми у розмірі 14 190,00 грн., стверджуючи, що дійсно умовами укладеної між ними мирової угоди, визнаної ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 05.03.2004 року, скасованою ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.05.2006 року, було передбачено, що ОСОБА_2 має сплатити йому грошову компенсацію в сумі 14 190,00 грн. за належні йому 9,33 кв.м. площі в спірній квартирі, але фактично він не отримував від ОСОБА_2 ці гроші та на підтвердження факту отримання грошей ніяких розписок ОСОБА_2 не видавав.
ОСОБА_2 на підтвердження своїх доводів про отримання від неї ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 14 190,00 грн. належних доказів суду не надала, як цього вимагають ст.ст.57-60 ЦПК України.
За таких обставинах, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 не довела свої позовні вимоги в частині стягнення на її користь з ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 14 190,00 грн., отже ці позовні вимоги ОСОБА_2 також не підлягають задоволенню.
ОСОБА_3. вимагає ухвалити рішення про поділ спірної квартири з урахуванням належної йому частки у розмірі 1/3 та належної ОСОБА_2 частки у розмірі 2/3 в цій квартирі, виділивши йому жилу кімнату площею 7,0 кв.м. і жилу кімнату площею 10,0 кв.м., яка має бути улаштована за рахунок площі наявної в квартирі жилої кімнати площею 30,0 кв.м. з улаштуванням легкої перегородки (стіни), та сплатою ним ОСОБА_2 грошової компенсації за належні їй 0,34 кв.м. жилої площі в спірній квартирі, виділивши ОСОБА_2 жилу кімнату площею 13,0 кв.м. і жилу кімнату площею 19,0 кв.м., яка має бути улаштована за рахунок наявної в квартирі жилої кімнати площею 30,0 кв.м. з улаштуванням легкої перегородки (стіни), а також визначити порядок користування між ними підсобними приміщеннями квартири - кухнею, ванною кімнатою, кладовкою, балконом, коридором.
Проте спірна квартира розташована в багатоквартирному житловому будинку, і, як вбачається з технічного паспорту на квартиру, виготовленого станом на 1994 рік, технічної можливості виділити сторонами ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири, - немає.
Крім того, ОСОБА_3 не надані суду оформлені в установленому порядку дозвільні документи на перепланування або переобладнання спірної квартири, отже перепланування цієї квартири без належно оформленої дозвільної документації суперечитиме ст.152 ЖК України, ст.9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій”, п.19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992р. № 572, п.1.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. № 273, та Положенню про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень в м.Одесі, затвердженому рішенням Одеської міськради від 17.04.2001р. № 2153-ХХІІІ.
Одночасно суд бере до уваги, що спірна квартира улаштована однією кухнею, однієї вбиральнею та одним балконом, отже можливості визначення порядку окремого користування сторонами наявними в спірній квартирі підсобними приміщеннями немає, тому усі підсобні приміщення квартири повинні залишатися у спільному користування сторін, так як вони мають рівні права користування цими приміщеннями.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.152 ЖК України, ст.9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій”, п.19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992р. № 572, п.1.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. № 273, та Положенням про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень в м.Одесі, затвердженим рішенням Одеської міськради від 17.04.2001р. № 2153-ХХІІІ, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою і стягнення грошової суми у розмірі 14 190,00 грн., та у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ жилої площі в квартирі і визначення порядку користування підсобними приміщеннями квартири - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Н.А.Ільченко