Справа № 2-499/2008р.
04 листопада 2008 року Тарутинський райсуд Одеської області у складі голов-го
судді Горбаня Ю.О.
при секретарі Кукуляк Т.М.
за участю прокурора Вінара В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Тарутине цивільну справу за позовом прокурора Тарутинського району в інтересах держави в особі Тарутинської райдержадміністрації до Юрївської сільської ради та ОСОБА_1 про визнання недійсною тимчасової угоди на внесення плати за землю та зобов'язання звільнити земельну ділянку,
Прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Тарутинської райдержадміністрації по тих підставах, що 28 вересня 2007 року Юр'ївським сільським головою було укладено тимчасову угоду на внесення плати за землю до місцевого бюджету Юр'ївської сільської ради з відповідачем ОСОБА_1, за користування земельною ділянкою загальною площею 1 га пасовищ, розташованих на території Юр'ївської сільської ради за межами населеного пункту.
Укладення такого договору не передбачено чинним цивільним та земельним законодавством, суперечить Земельному кодексу України, законам України «Про плату за землю» та «Про оренду землі». Крім цього Юр'ївська сільська рада не мала повноважень на укладення тимчасової угоди на внесення плати за землю, оскільки голова Тарутинської райдержадміністрації доручив Юр'ївському сільському голові здійснювати від імені райдержадміністрації укладання договорів оренди земельних ділянок, згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України та ЗУ «Про оренду землі», а не тимчасову угоду, яку сільрада укладала з громадянами.
А тому враховуючи те, що одним із завдань прокурорського нагляду є захист від неправомірних посягань гарантованих Конституцією України, іншими законами України соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини ті громадянина, прокурор вважає за необхідне представляти в даній справі інтереси держави в особі Тарутинської районної державної адміністрації та просить суд позов задовольнити.
У судовому засіданні прокурор свій позов підтримав, просив суд винести рішення яким визнати недійсною тимчасову угоду на внесення плати за землю до місцевого бюджету Юр'ївської сільської ради з відповідачем ОСОБА_1 від 28 вересня 2007 року та зобов'язати його звільнити земельну ділянку площею 1 га пасовищ.
Представник позивача позов підтримав, також просив в судовому засіданні позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 позов визнав, просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача позов визнав, просив розглянути справу за його відсутності.
Вислухавши прокурора, представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Так в судовому засіданні встановлено, що 28 вересня 2007 року було укладено тимчасову угоду на внесення плати за землю до місцевого бюджету Юр'ївської сільської ради між цією радою та відповідачем ОСОБА_1.
Укладення даного договору не передбачено чинним законодавством.
Частинами 1 та 3 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 ст.203 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша особа заперечує його дійсності на підставах встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним.
Ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ч.1 та 4 встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має вчиняться у формі, встановленій законом.
Отже, відповідність змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а також дотримання встановленої законом форми правочину є необхідними умовами визнання останнього дійсним, а відсутність зазначених вимог є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Згідно ст.2 ЗУ «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, розмір орендної плати визначається в договорі оренди землі. А не в тимчасовій угоді на внесення плати за землю. Відповідно до вимог ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу влади або місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Частини 2 та 3 ст.125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право оренди землі реєструється договором, який реєструється відповідно до закону. Згідно ч.4 ст.15 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає істотні умови договору оренди землі, невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об'єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим законом. У даному договорі такі невід'ємні частини не складалися. В силу статей 18, 20 ЗУ «Про оренда землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації. Стаття 210 ЦК України передбачає, що право чин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий право чин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Тимчасова угода на внесення плати за землю до місцевого бюджету Юр'ївської сільської ради не пройшла державну реєстрацію.
Відповідно до п.12 Перехідних положень земельного кодексу України, до розмежування земель державної комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють органи виконавчої влади, а саме районні державні адміністрації.
Доручення голови Тарутинської РДА, на яке посилається голова Юр'ївської сільської ради, при укладенні тимчасової угоди не передбачає укладення договорів оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів та взагалі суперечить п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України. Рішення про надання в оренду відповідачу ОСОБА_1 1 га пасовищ за межами Юр'ївської сільської ради Тарутинської райдержадміністрацією не приймалося та договір оренди землі не укладався. Поряд з цим, відповідно довідки Юр'ївської сільської ради від 17 липня 2008 року відповідач користується земельною ділянкою та відповідно до платіжного доручення вніс плату за користування земельною ділянкою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позов прокурора Тарутинського району в інтересах держави в особі Тарутинської райдержадміністрації підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, ч.1,3 ст.215 ЦК України, ч.4 ст.15 ЗУ «Про оренду землі», ст.2 ЗУ «Про плату за землю», керуючись ст.ст.10; 60; 212 ЦПК України, суд, -
Тимчасову угоду на внесення плати за землю до місцевого бюджету Юр'ївської сільської ради від 28 вересня 2007 року укладену між Юр'ївською сільською радою та ОСОБА_1 визнати недійсною.
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 1 га пасовищ, яка знаходиться на території Юр'ївської сільської ради за межами населеного пункту.
Стягнути солідарно з Юр'ївської сільської ради та ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 08,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 07,50 гривень в дохід держави .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Одеської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: