Справа № 2 - 504
2008 р.
17 липня 2008 року Замостянський районний суд м.Вiнницi
в складі: головуючого судді Батрин О.В.
при секретарі Кононенко О.Б.
за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м. Вiнницi цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним, виселення із жилого приміщення, визнання права користування квартирою , -
Позивач звернувся до суду з позовом виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним, виселення із жилого приміщення, визнання права користування квартирою, мотивуючи тим, що з 1985 року він проживав разом з батьком - ОСОБА_4 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Батько позивача був наймачем даної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько помер. Разом з позивачем у квартирі батька проживали його дружина - ОСОБА_5 та неповнолітній син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження. Після смерті батька позивач звернувся до виконкому Вінницької міської Ради із заявою про визнання його наймачем квартири та внесення змін до договору найму, на що він отримав відповідь про необхідність зібрати відповідні документи та надати їх до Управління міського господарства Вінницької міської Ради. В цей же час, на житлову площу, де проживав позивач разом зі своєю сім'єю виконкомом Вінницької міської Ради був виданий ордер на жиле приміщення № 0248 від 19.10.2006 року ОСОБА_3, який у відсутність позивача зірвав замки в квартирі і самовільно вселився в неї. Позивача в приміщення відповідач не впускає, речі не віддає. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду та просив ордер на жиле приміщення № 0248 від 19.10.2006 року на ім'я ОСОБА_3 визнати недійсним, оскільки він виданий з порушенням вимог ст. 59 ЖК України. Зокрема, ордер виданий ОСОБА_3 передбачає право на зайняття житлового приміщення житловою площею 17,0 кв.м., а площа квартири за адресою: АДРЕСА_1 становить 42,6 кв.м., тобто ордер видано на половину квартири та на фактичну зайняту квартиру, оскільки на дату надання квартири ОСОБА_3 позивач проживав в ній та не втратив права користування спірною жилою площею.
В судовому засіданні позивач та його представники повністю підтримала свій позов, пославшись на обставини, викладені вище.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що позивач ОСОБА_2 вибув зі спірної квартири ще в 1995 році, коли був призваний на військову службу. З 2000 року позивач прописався та вселився у свою власну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, яку придбав у власність на підставі договору купівлі-продажу. Представник відповідача зазначив, що відповідач ОСОБА_3 з 1988 року проживає по сусідству зі спірною квартирою, в квартирі № 8, і йому добре відомо, що на момент смерті батька позивача в спірній квартирі ніхто не проживав, навіть покійний, який проживав у своєї знайомої ОСОБА_7. по АДРЕСА_1. На спірну квартиру відповідачу було видано ордер № 0248 від 19 жовтня 2006 року, в зв'язку з чим 6 листопада 2006 року відповідач у присутності представників ВКП ЖЕК «Городок» та працівника Тяжилівського ВМ ВМВ вселявся в неї, при цьому, було проведено опис майна, яке в ній знаходилося та передане на зберігання до брата відповідача - ОСОБА_8, який неодноразово пропонував позивачу забрати речі.
Представник відповідача Вінницького міськвиконкому в судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнав, мотивуючи тим, що при видачі ордеру на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_3 виконкомом Вінницької міської ради не було порушено норм закону, оскільки ордер видавався на вільне житлове приміщення, і в даній квартирі, крім покійного батька позивача, ніхто прописаний не був та не проживав.
В судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 ствердили суду обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення свого позову, а саме те, що вони є добрими знайомими з позивачем, іноді бували в спірній квартирі, знають, що в ній проживали позивач разом зі своїм батьком, а дружина та неповнолітній син позивача проживали у матері дружини.
В судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ствердили суду обставини, на які посилається відповідач як на підставу для відмови в задоволенні позову, а саме того, що спірна квартира на момент смерті батька позивача та видачі ордеру на ім'я відповідача була вільна, в квартирі ніхто не проживав, оскільки в квартирі було відсутнє опалення, електроенергія, а речі, які в ній знаходилися були в незадовільному стані і їх на зберігання забрав батько відповідача.
Заслухавши пояснення сторін, свідка та дослідивши матеріали справи суд встановив:
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 4).
Померлий ОСОБА_4 є батьком позивача ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 7).
Відповідно до акту від 22 серпня 2006 року позивач ОСОБА_2 проживав і проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 5).
Позивач ОСОБА_2 одружений і на його утриманні є малолітній син ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження відповідно до свідоцтв про одруження та народження (а.с. 6).
Позивач 15 вересня 2006 року звертався до виконкому Вінницької міської Ради з заявою про визнання його наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 8), на що він 28 вересня 2006 року отримав відповідь про необхідність зібрання відповідних документів (а.с. 9).
Відповідно до ордеру № 0248 від 19 жовтня 2006 року виконком Вінницької міської Ради надав для проживання ОСОБА_3 з сім'єю складом 3 особи житлове приміщення площею 17,0 кв.м., яке складається з 1 кімнати по АДРЕСА_3 на підставі рішення виконкому № 2403 від 12 жовтня 2006 року (а.с. 10, 34-39).
Відповідно до копії особового рахунку № 770 наймачем квартир 8/10 по АДРЕСА_3 є ОСОБА_3, в які відповідач, його дружина та донька прописалися з 31 жовтня 2006 року (а.с 40).
На прохання директора ТОВ ВКП «Городок» при заселенні відповідача у квартиру № 10 по пров. К.Маркса, 23 був присутній працівник міліції ОСОБА_16 (а.с. 41-42).
Відповідно до акту від 6 листопада 2006 року Відповідач ОСОБА_3 разом зі своєю сім'єю вселилися в квартиру № 10 по АДРЕСА_3 на підставі ордера № 0248 від 19 жовтня 2006 року, виданого Вінницьким міськвиконкомом, в зв'язку з чим було проведено письмовий опис майна, що належало покійному ОСОБА_4 та передано на зберігання ОСОБА_3, був змінений замок на вхідних дверях (а.с. 43-44).
Станом на 6 листопада 2006 року електролічильник в квартирі № 10 по АДРЕСА_3 знятий, електроживлення відключене (а.с. 454).
Згідно з актом від 27 листопада 2006 року ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживав і не проживає (а.с. 46).
Відповідно до довідки Вінницького облтубдиспансеру покійний ОСОБА_4 хворів на туберкульоз з 2 серпня 2004 року (а.с. 47).
Відповідно до листа № 556 від 23 листопада 2006 року ТВО ВКП «Городок» квартира № 10 по АДРЕСА_3 є державною, ОСОБА_4 виписаний з даної квартири в зв'язку зі смертю 19 вересня 2006 року, ОСОБА_4. виписана 18 грудня ІНФОРМАЦІЯ_2року, ОСОБА_4 виписаний 29 серпня 2000 року. В даній квартирі відсутнє опалення та постачання гарячої та холодної води, каналізації (а.с. 48).
Позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 відповідно до довідки КП «ВОО БТІ» № 195 від 19 грудня 2006 року (а.с. 50).
Відповідач ОСОБА_3 направляв листи на ім'я позивача ОСОБА_2 з приводу передачі йому речей покійного ОСОБА_4, які взяті відповідачем та його батьком на відповідальне зберігання (а.с. 54).
ОСОБА_4 проводилось замовлення на виготовлення робочого проекту по газифікації його квартири № 10 по пров. К.Маркса, 23.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним, виселення із жилого приміщення, визнання права користування квартирою, оскільки відповідно до закону єдиною підставою для вселення в квартиру є ордер, який видається на вільне жиле приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи такий ордер № 0248 на вселення в квартиру № 10 по АДРЕСА_3 відповідач ОСОБА_3 отримав 19 жовтня 2006 року від Вінницького міськвиконкому. В ході судового розгляду справи було встановлено, що ніяких порушень діючого законодавства при видачі ордеру відповідачу на квартиру встановлено не було, оскільки ордер видавався на вільне житлове приміщення, що стверджується зібраними по справі доказами: поясненнями відповідача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, актом від 27 листопада 2006 року.
А тому, твердження позивача про те, що він постійно проживав зі своїм покійним батьком у спірній квартирі та набув права користування нею до уваги судом прийматися не можуть, оскільки при розгляді справи було встановлено, що сам позивач мав своє власне житло - квартиру № 1 по АДРЕСА_4; його дружина та малолітній син проживали у матері дружини, і проживати позивач разом зі своєю сім'єю та з покійним батьком в спірній квартирі не міг, оскільки батько позивача хворів на туберкульоз, що унеможливлювало їх спільне проживання. Крім того, батько позивача сам проживав у своєї співмешканки ОСОБА_7., де і помер, оскільки квартира № 10 по АДРЕСА_3 не була придатна для проживання: в ній було відсутнє опалення, гаряча та холодна вода, каналізація, електропостачання, що стверджується відповідною довідкою ТОВ ВКП «Городок» та показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Оскільки відповідачем ОСОБА_3 було сплачено 1500 грн. за отримання юридичної допомоги і суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст. 88 ЦПК України вказані кошті слід стягнути з позивач на користь відповідача.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст. 54, 58, 59, 64, 106, 117 ЖК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. . 54, 58, 59, 64, 106, 117 ЖК України, ст.ст.110, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним, виселення із жилого приміщення, визнання права користування квартирою - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачені 1500 грн. за отримання допомоги адвоката.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя