Справа № 22ц - 539/08
18 березня 2008 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Закарпатської області
у складі:головуючого - судді Леска В.В.
суддів - Павліченка С. В., Власова С. О.
при секретарі - Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 11 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -
8 жовтня 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації (далі ВАТ) «Закарпатгаз» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач зазначав, що з 1995 року працював у відповідача на посаді начальника Тячівської філії ВАТ «Закарпатгаз». Наказом відповідача від 13 квітня 2007 року № 142 йому надано невикористану відпустку з 16 квітня 2007 року по 22 серпня 2007 року.
27 вересня 2007 року після чергової невикористаної відпустки позивач вийшов на своє місце роботи. В його робочому кабінеті сидів виконуючий обов'язки начальника Тячівської філії ВАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_2 , який відмовився звільнити кабінет, повернути печатку і допустити до роботи, про що було складено акт.
Вважає звільнення незаконним, оскільки 23 квітня 2007 року він відізвав заяву в частині звільнення з роботи за власним бажанням.
Рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач порушив питання про скасування рішення як незаконного та необґрунтованого та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Межі оскарження - апелянт вважає, що наказу про його звільнення з роботи немає, заяву про надання відпустки з послідуючим звільненням його змусили подати, в заяві він тільки пообіцяв, що звільниться не вказавши дату звільнення, а доказом переслідування являється постанова про відмову в порушення кримінальної справи відносно нього.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представника ВАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_4, який просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір. Укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це власника або уповноважений ним орган за два тижні. Якщо працівник після закінчення строку
Головуючий у першій Інстанції: Ляшко С.М.
Судця - доповідач : Леско В.В.
попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Згідно ст. 24 КЗпП України особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Матеріалами справи встановлено, що з 1995 року ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді начальника Тячівської філії ВАТ «Закарпатгаз». Наказом відповідача від 13 квітня 2007 року № 142 йому надано невикористану відпустку з 16 квітня 2007 року по 22 серпня 2007 року та звільнено з роботи з 22 серпня 2007 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, ст. 38 КЗпП України.
Наказ видано на підставі заяви ОСОБА_1 від 11 квітня 2007 року, із якої вбачається, що позивач просив надати йому чергову відпустку у зв'язку з виїздом - на лікування з послідуючим звільненням з 16 квітня 2007 року.
Розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації від 16 квітня 2007 року № 312-р звільнено ОСОБА_2 , директора комунального підприємства «Капітальне будівництво» з 16 квітня 2007 року в зв'язку з переведенням на роботу в Тячівську філію ВАТ «Закарпатгаз» (п. 5 ст. 36 КЗпП України). Розпорядження видано на підставі заяви ОСОБА_2 від 12 квітня 2007 року. Відповідний запис зроблено в трудовій книжці ОСОБА_2
Наказом ВАТ «Закарпатгаз» від 16 квітня ОСОБА_2 було призначено виконуючим обов'язки начальника Тячівської філії. З цього часу ОСОБА_2 працює у відповідача та отримує заробітку плату, що підтверджується відомістю на перерахування заробітної плати на зарплатні картки
23 квітня 2007 року ОСОБА_1 в порядку ст. 38 КЗпП України подав письмову заяву в.о. голови правління ВАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_5 про відкликання заяви в частині звільнення на яку отримав відповідь, що листом товариства від 12 квітня 2007 року № 03/804 на його робоче місце уже запрошено іншого працівника, (а.с. 20)
Перебуваючи у відпустці ОСОБА_1 хворів і у відповідності до ст. 11 Закону України «Про відпустки» відповідними наказами йому була продовжена відпустка на кількість календарних днів невикористаної відпустки, протягом яких він був непрацездатний.
У зв'язку з цим наказом відповідача від 13 вересня 2007 року № 311/п дата звільнення позивача була установлена 27 вересня 2007 року.
З ОСОБА_1 проведено повний розрахунок, а трудову книжку він отримав ще у 2005 році для оформлення пенсії (а.с. 40, 49 - 61).
Наказом ВАТ «Закарпатгаз» від 28 вересня 2007 року № 285/п ОСОБА_2 , виконуючого обов'язки начальника Тячівської філії переведено постійно на посаду начальника Тячівської філії відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» з 28 вересня 2007 року, про що є запис в його трудовій книжці.
З огляду на викладене суд першої обґрунтовано та відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КЗпП України відмовив позивачу в задоволенні позову про поновлення на роботі, оскільки на час відкликання заяви про звільнення на його робоче місце уже була запрошена інша особа в порядку переведення з іншого підприємства, якій згідно ч. 5 ст. 24 КЗпП України не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального закону, висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.
Посилання апелянта на те, що його примусили подати заяву про розірвання трудового договору нічим не підтверджено. У позовній заяві та у суді першої інстанції позивач не повідомляв про переслідування.
Рішення суду законне та обґрунтоване, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тячівського районного суду від 11 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.