19 травня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія Суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хруняка Є.В.,
суддів: Флісака Р.Й., Гандзюка В.П.,
з участю: прокурора Грищука В.І.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2
розглянувши 19 травня 2008 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду від 29 січня 2008 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель м. Івано-Франківська, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, працював укладачем ВАТ "Будматеріали", раніше судимий Івано-Франківським міським судом: 30.08.2001 року за ст. ст. 81 ч.3; 89 ч.1; 140 ч.3; 141 ч.2, 145, 42, 46-1 КК України на З роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 8.07.2003 року за ст. ст. 185 ч.3, 71, 75 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком
Справа № 11-228 /2008р. Головуючий у І інстанції Кишакевич Л.Ю.
Категорія ст. 189 ч.2 КК України Доповідач: Хруняк Є.В.
на 2 роки; Галицьким районним судом 20.05.2004 року за ст. ст. 186 ч.2, 71 на 4 роки 1 місяць позбавлення волі; 30.09.2005 року його звільнено умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 2 місяці 19 днів, -засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 162 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно визначено йому 4 роки позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України частково приєднано йому покарання за попереднім вироком на 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 тримання під вартою, залишено без зміни, а строк відбування покарання рахується з 13.06.2006 року.
Вирішено питання про речові докази.
За вироком ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він 14.04.2006 року приблизно о 19 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину "Сільпо" по вул. Г.Мазепи в м. Івано-Франківську незаконно проник в салон автомобіля марки "Пєжо", який належить потерпілому ОСОБА_3 , звідки таємно викрав барсетку, яка належить потерпілому, вартістю 25 грн., в якій знаходились: військове посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, талон до посвідчення водія на газову зброю та гроші в сумі 240 грн. Під час викрадення ОСОБА_2 чужого майна, він був поміченим потерпілим ОСОБА_3 , який почав кричати ОСОБА_2 , щоб той зупинився і почав його переслідувати. ОСОБА_2 усвідомлюючи, що його намір виявлено потерпілим, від припинення злочину не відмовився, а продовжував вже відкрито викрадати майно, втікаючи від потерпілого та при цьому продовжував утримувати викрадене майно, з яким від потерпілого втік.
Крім цього, 13.05.2006 року приблизно о 00.15 год. ОСОБА_2 , діючи умисно, грубо порушуючи конституційне право громадян на недоторканість житла та іншого володіння особи, з метою крадіжки, проникнув проти волі потерпілого ОСОБА_4 на приватне володіння потерпілого - огороджене подвір'я будинку АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію в якій просить відновити судове слідство в частині призначеного покарання за ч.2 ст. 186 КК України. Вирок в частині призначення йому покарання з ч.2 ст. 186 КК України змінити і кримінальну справу по даному епізоду закрити на підставі ч.2 ст. 213 КПК України.
В судовому засіданні апеляційного суду засуджений змінив свою апеляцію і, не оспорюючи кваліфікації його неправомірних дій, просить пом'якшити йому покарання,
оскільки суд першої інстанції не в повній мірі врахував всіх обставин, що пом'якшують йому покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляцію у зміненому вигляді, думку прокурора, який вважав, що вирок є законним та обгрунтованим, а апеляція безпідставна, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 162 ч.1, 186 ч.2 КК України є правильним, грунтується на досліджених доказах та не оспорюється в апеляції.
Призначене покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 65 КК України. При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_2 , який раніше неодноразово судимий, злочин вчинив під час невідбутої частини покарання після умовно-дострокового звільнення, працював, мав позитивну характеристику, а також і те, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження в апеляції засудженого про суворість призначеного йому покарання, є необгрунтоване.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 29 січня 2008 року - без зміни.