22 травня 2008 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Матківського Р.Й., Шишка А.І.,
секретаря Юрків І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до КП "Житловик" та Бурштинської ТЕС про відшкодування матеріальної та
моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,
за апеляційною скаргою директора КП "Житловик" на рішення Галицького районного суду
від 12 березня 2008 року, -
з участю: представника апелянта ОСОБА_2 , представника Бурштинської ТЕС -
ОСОБА_3, позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4
встановила:
Рішенням Галицького районного суду від 12 березня 2008 року позов ОСОБА_1 до КП "Житловик" задоволено частково.
Стягнуто з Бурштинського комунального підприємства "Житловик" в користь ОСОБА_1 9752 грн. матеріальної та 800 грн. моральної шкоди, завданої залиттям квартири, 600 грн. витрат за послуги судового експерта, 300 грн. за надання юридичної допомоги, 51 грн. сплаченого державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього стягнуто 11533 грн.
В позові ОСОБА_1 до Бурштинської ТЕС - відмовлено.
На дане рішення директор КП "Житловик" подав апеляційну скаргу у якій посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Справа № 22-ц-706 /2008 р. Головуючий у 1 інстанції Мельник І.І.
Категорія 34 Доповідач Беркій О.Ю.
Так, судом не враховано, що КП "Житловик" не являється власником будинку АДРЕСА_1. Даний будинок знаходиться на балансі Бурштинської ТЕС, в експлуатацію будинок ними не принімався.
Відповідно до договору від 27.04.2001 року Бурштинська ТЕС зобов'язалась виділити кошти КП "Житловик" для реконструкції системи опалення будинку та монтажних робіт на тепломережі. Але кошти виділені на реконструкцію системи опалення не були, реконструкція системи опалення не проведена, що і було причиною прориву труби гарячого водопостачання і затоплення квартири.
Надуманим є висновок суду про те, що КП "Житловик" надає послуги позивачу з теплопостачання, оскільки в квартирі автономна система опалення.
В основу рішення покладено і дефектно-оціночний акт, складений КП, оскільки він складений неправильно, не затверджений директором.
Судом в основу рішення також покладено і висновок будівельного та товарознавчого дослідження, яким визначено розмір збитків. Однак, дослідження проведено без участі власника будинку та КП. Крім того, експерт дає заключения, а не висновок дослідження.
Крім того, судом не розглянуто їх клопотання про проведення судової експертизи для визначення розміру збитків.
Судом стягнуто також моральну шкоду, яка жодними доказами не підтверджена.
Просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта апеляційну скаргу підтримав по вищенаведених мотивах.
Представник Бурштинської ТЕС доводи апеляційної скарги визнав.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1. Дана квартира знаходиться на дев'ятому поверсі, над якою розміщений технічний поверх. 22 листопада 2005 року позивачка уклала з КП "Житловик"
договір про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (а.с. 8-9).
Відповідно до п.19 умов даного договору КП "Житловик" взяло на себе зобов'язання утримувати внутрішньо-будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень кількісних і якісних показників, надання послуг у строки, встановлені згідно з законодавством та проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньо-будинкових систем багатоквартирного будинку із складанням відповідного акта.
Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням КП "Житловик" зобов'язання по утриманню внутрішньо-будинкових мереж в належному технічному стані, 26 лютого 2007 року на технічному поверсі стався прорив труби теплопостачання, в результаті чого було затоплено квартиру позивачки, зокрема було пошкоджено стіни, стеля, підлога в коридорі, кухні, дитячій кімнаті.
З даного приводу позивачка звернулася до апелянта, яким було складено дефектно-оціночний акт, та визначено, що ремонтні роботи слід виконати за рахунок КП "Житловик".
Згідно висновку спеціаліста-будівельника (а.с. 11-15) затоплення квартири позивачки гарячою водою виникло внаслідок прориву труби гарячого водопостачання на технічному поверсі і вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню квартири складає 9752 грн.
З врахуванням наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що шкода майну ОСОБА_1 завдана з вини КП "Житловик", а тому повинна бути відшкодована ними в повному обсязі.
Доводи апелянта про те, що КП "Житловик" не є власником будинку, а тому не повинен нести відповідальність за спричинену шкоду, не заслуговують на увагу, оскільки апелянтом взято на себе зобов'язання по належному утриманню внутрішньо-будинкових мереж, до яких належить і справність труб теплопостачання в будинку, зокрема і на технічному поверсі.
Факт несправності внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення будинку по АДРЕСА_1 підтверджуються і договором підряду від 19 січня 2007 року, укладеного між ВАТ "Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС і КП "Житловик", згідно якого предметом договору були роботи з невідкладного усунення останнім несправностей інженерного обладнання житлових будинків, зокрема будинку по АДРЕСА_1.
Необгрунтованими є і доводи апелянта про те, що сума заподіяних збитків викликає сумніви і визначена експертом, яким дано висновок, а не заключения, оскільки висновок спеціаліста-будівельника був долучений позивачем, як письмовий доказ підтвердження
позовних вимог. В заперечення позовних вимог апелянтом не надано жодних доказів, які б спростовували суму заподіяних збитків. Посилання ж на визначений ними розмір збитків в сумі 687 грн. (а.с. 29) не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки в даний кошторис не включено всіх витрат по ремонту квартири.
Враховуючи те, що затопленням квартири позивачка зазнала вимушених змін в організації свого життя, терпіла певні незручності, змушена була докладати додаткових зусиль для організації життя, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у зв'язку з цим вона зазнала і моральних страждань, та обгрунтовано стягнув на її користь 800 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У зв'язку з цим необгрунтованими є доводи апелянта про безпідставність стягнення моральної шкоди, оскільки за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом першої інстанції дана належна оцінка доказам по справі і не підставі наданих і досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлені фактичні обставини справи.
Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для скасування рішення суду.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житловик" відхилити.
Рішення Галицького районного суду від 12 березня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.