"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/67122/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф., (суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швець В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання протиправними дій, визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року, -
26 липня 2012 року, ОСОБА_4 звернулася в суд із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання протиправними дій, визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року, ОСОБА_4 звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про часткове задоволення касаційної скарги, на підставі наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.
20 грудня 2011 року, Відділом державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 11/10 з примусового виконання вимоги УПФУ від 14.09.2011 № Ф-151 про стягнення боргу з ОСОБА_4 у розмірі 1732,80 грн. зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік.
Дізнавшись про постанову про відкриття виконавчого провадження, позивачем подано скаргу начальнику ВДВС про скасування оскаржуваної постанови від 21.12.2011 року. Отримавши відмову у задоволенні вказаної скарги позивач звернулась з позовом до суду.
Задовольняючи частково позові вимоги Луганський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в м. Стаханові Луганської області № Ф-151 від 14 вересня 2011 року, оскільки вимога про сплату недоїмки не є виконавчим документом у розумінні ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак, постанова про відкриття виконавчого провадження № 11/10 від 14.09.2011 є протиправною та підлягає скасуванню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Донецький апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку з посиланням на Закон України «Про виконавче провадження» та Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Суд касаційної інстанції погоджується з правовою позицією Донецького апеляційного адміністративного суду, що вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом.
Проте, даючи правову оцінку обставинам у справі та співоцінуючи їх із матеріалами справи, суд касаційної інстанції вважає, що висновок суду апеляційної інстанції не відповідає обставинам встановленим по справі.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 4 Постанови № 7 Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.
Вказані вимоги закону судом апеляційної інстанції було проігноровано, а саме, даючи правову оцінку діям Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції, суд апеляційної інстанції не витребував та не дослідив під час судового розгляду постанову про відкриття виконавчого провадження № 11/10 від 14.09.2011 року, яке впливає на вирішення справи по суті позовних вимог.
Відсутність вказаного документу в матеріалах справи перешкоджає визначенню та оцінці правомірності дій відповідача при винесенні постанови про відкриття провадження, щодо стягнення боргу з ОСОБА_4 у розмірі 1732,80 грн. зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік.
З огляду на те, що зазначені обставини мають суттєве значення для визначення правових норм, які слід застосовувати до спірних правовідносин, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати обставини у справі та давати їм оцінку, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
За приписами ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 222, 227, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець