"03" липня 2014 р. м. Київ К/800/3245/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Арцизької центральної районної лікарні на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі за позовом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд" у Південному регіоні до Арцизької центральної районної лікарні про стягнення штрафу у сумі 5 100,00 грн.,
Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд" у Південному регіоні звернулось до суду з позовом про стягнення з Арцизької центральної районної лікарні штрафу у розмірі 5 100,00 грн., мотивуючи вимоги відсутністю факту добровільного виконання з боку відповідача постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику від 25.02.2011 №05/12-01-0003.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року, позов задоволено частково: стягнуто з Арцизької центральної районної лікарні штраф у розмірі 5 100,00 грн.; в частині стягнення судових витрат у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Арцизька центральна районна лікарня із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що державним інспектором з енергетичного нагляду проведено захід з державного енергетичного нагляду на енергетичних об'єктах Арцизької центральної районної лікарні, за результатами якої складено акт від 27.08.2009 №05/12-0399, яким встановлено порушення законодавства про електроенергетику.
На підставі акту перевірки від 27.08.2009 Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії У південному регіоні винесено припис №05/11-0399, яким відповідача зобов'язано у строк до 27.09.2009 надати план заходів по виконанню припису та в цілому про виконання припису повідомити до 08.12.2009.
Припис отримано відповідачем 02.09.2009, у той же час у повному обсязі відповідачем не виконаний, що не заперечується сторонами.
За ухилення від виконання вимог припису від 27.08.2009 №05/11-0399 Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Південному регіоні 25.02.2011 постановою №05/12-0003 на відповідача накладено штраф у розмірі 5 100,00.
У зв'язку з відсутністю факту сплати штрафу у добровільному порядку, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд" у Південному регіоні звернулось до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, із посиланням на відсутність факту сплати суми штрафу у добровільному порядку за наявності факту порушення законодавства про електроенергетику, виходив з доведеності з боку позивача наявності підстав для стягнення суми штрафу у примусовому порядку.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, а саме: за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 8 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 №1312, рішення про накладення штрафу оформляється постановою НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і постановою (розпорядженням) Держенергонагляду.
Пунктом 10 зазначеного Положення встановлено, що суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання - у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення.
У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
Судами попередніх інстанцій встановлено факт невиконання з боку відповідача припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Південному регіоні.
У добровільному порядку суму штрафу не сплачено.
За вказаних обставин, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Арцизької центральної районної лікарні залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: