"11" червня 2014 р. м. Київ К/9991/37451/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області
та касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Харкова
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року
у справі № 2-а-11264/10/2070
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до 1. Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Харкова,
2. Державної податкової адміністрації в Харківській області
про скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Харкова (далі - відповідач-1), Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі - відповідач-2) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 червня 2010 року № 0003182310, рішення про застосування фінансових санкцій від 17 червня 2010 року №0003192310, а також рішення ДПА у Харківській області № 1232/13/25-203 від 23 липня 2010 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року скасовано в частині відмови у позові щодо скасування рішення ДПІ в Ленінському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003182310 від 17 червня 2010 року на суму 15712,50 грн. та № 0003192310 від 17 червня 2010 року, а також рішення ДПА у Харківській області № 1232/13/25-203 від 23 липня 2010 року. Прийнято в цій частині нову постанову, якою скасовано рішення ДПІ в Ленінському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003182310 від 17 червня 2010 року на суму 15712,50 грн. та № 0003192310 від 17 червня 2010 року, а також рішення ДПА у Харківській області № 1232/13/25-203 від 23 липня 2010 року. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПА у Харківській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року в частині задоволених позовних вимог та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року.
В касаційній скарзі ДПІ в Ленінському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, враховуючи межі касаційних скарг, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПА у Харківській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме - господарської одиниці: кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої був складений акт на бланку № 020090 від 03 червня 2010 року № 4679/20/40/23/НОМЕР_3.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пунктів 1, 2, 9, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали: у непроавденні розрахункової операції на суму 335,50 грн. через реєстратор розрахункових операцій та невидачі розрахункового документа на вказану суму; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (без урахування суми покупки), яка склала 164,50 грн.; у невиконанні щоденного друку фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 17 березня 2010 року, за 06 квітня 2010 року, за 13 квітня 2010 року та за 16 квітня 2010 року; у неведенні обліку товарних за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 7275,00 грн.; вимоги статті 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які полягали у реалізації тютюнових виробів (пачки цигарок «Парламент Аква Блу») за ціною 25,00 грн., яка є вищою від максимальної роздрібної ціни, що становить 13,00 грн.
17 червня 2010 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ в Ленінському районі м. Харкова прийняла рішення № 0003182310, яким на підставі пунктів 1, 4 статті 17, статей 21, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 18410,00 грн.
17 червня 2010 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ в Ленінському районі м. Харкова прийняла рішення № 0003182310, яким згідно з абзацом 12 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосувала до фізичної особи - підприємця підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1000,00 грн.
Вказані рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого рішенням ДПА у Харківській області № 1232/13/25-203 від 23 липня 2010 року скаргу позивача було залишено без задоволення, а оспорювані рішення - без змін.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що факти виявлених перевіркою правопорушень не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині та частково задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на обставини, встановлені у постанові Дзержинського районного суду міста Харкова від 17 серпня 2010 року у справі № 3-3404/10, виходив з того, що: позивачем вівся облік товарних за місцем їх реалізації у встановленому законодавством порядку, на підтвердження чого перевіряючим надавались відповідні первинні бухгалтерські документи, які відмовились їх оглянути; позивачем був роздрукований фіскальний звітний чек за 17 березня 2010 року; кошти, які склали невідповідність, були вилучені перевіряючими не з місця здійснення розрахунків, а за барною стійкою та належали бармену господарської одиниці позивача - ОСОБА_3; позивачем був реалізований сигаретний набір, який складався із пачки цигарок та запальнички, а не пачка цигарок. Також, суд виходив з того, що оскільки оспорювані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були неправомірним в частині, а рішення про застосування фінансових санкцій було неправомірним повністю ДПА у Харківській області повинна була їх скасувати у відповідній частині та у повному обсязі відповідно. В решті суд погодився із висновками суду першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до положень пунктів 9, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за порушення вказаних вимог встановлена у пункті 4 статті 17, статтях 21, 22 цього Закону.
Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 17 серпня 2010 року у справі № 3-3404/10 було закрито адміністративне провадження відносно ОСОБА_3 (бармена господарської одиниці позивача) у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Зокрема, в мотивувальній частині постанови було вказано, що судом встановлено та визнано такими, що доведені, наступні факти: кошти в сумі 164,50 грн. були виявлені за барною стійкою, а не в місці проведення розрахунків, як це вказано в акті, та є особистими коштами ОСОБА_3; фіскальний звіт за 17 березня 2010 року був роздрукований та вклеєний до книги обліку розрахункових операцій; власник кафе - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 пропонував (надавав) перевіряючим для ознайомленні книгу обліку доходів та витрат, а також первинні бухгалтерські документи, які зберігались у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» та підтверджують придбання товару, проте перевіряючі відмовились їх оглянути (арк. справи 19-20).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 15712,50 грн. згідно оспорюваного рішення від 17 червня 2010 року № 0003182310.
Відповідно до абзацу 1 статті 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем був реалізований сигаретний набір, який складався із пачки цигарок та запальнички, а не пачка цигарок, що підтверджується рахунком офіціанта № 496 від 03 червня 2010 року, виписаним перевіряючим (арк. справи 73).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного рішення від 17 червня 2010 року №0003192310.
Доводи касаційних скарг вищевикладеного не спростовують.
З огляду на те, що касаційні скарги не містять посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційні скарги - без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПА у Харківській області та касаційна скарга ДПІ в Ленінському районі м. Харкова підлягають залишенню без задоволення, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області та касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна