24 червня 2014 року м. Київ К/9991/71676/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2011 року,-
В листопаді 2010 року позивач звернулася із зазначеним позовом посилаючись на те, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії продовжувала працювати, із заробітної плати сплачувала страхові внески. Через два роки страхового стажу звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та просила застосувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Відповідач, в порушення вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такий перерахунок пенсії не здійснив, чим порушив права позивача, а тому посилаючись на ці обставини останній просив про задоволення позову.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що для перерахунку пенсії позивача в порядку статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції спірного періоду) підстави застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відсутні. Такі показники застосовуються виключно для призначення пенсії, тому вимоги про застосування їх при перерахунку пенсії за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, є безпідставними.
Суд до спірних правовідносин правильно застосував положення статей 92 Конституції України, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Рішення апеляційного суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, судовій практиці, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало