02 липня 2014 року м. Київ К/800/46293/13
Вищий адміністративний суд України у складі:
Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),
Кочана В.М.,
Лиски Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі за позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області) до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2013 року Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби (далі - Ізмаїльська ОДПІ) звернулась до суду з позовом, в якому просила: зобов'язати приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 (далі - приватний нотаріус ОСОБА_3) надати відомості щодо особи, яка стала спадкоємцем померлого ОСОБА_4
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у справі №2-а-9147/08 задоволено позов Ізмаїльської ОДПІ та стягнуто з фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 податковий борг в розмірі 22399 грн 74 коп. На підставі даного рішення видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. У зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_4 позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 щодо надання інформації про відкриття спадщини, кому видано свідоцтво на спадщину, з обов'язковим зазначенням повних даних про таку особу та відомостей про майно, отримане спадкоємцем. Листом від 19 жовтня 2012 року приватний нотаріус ОСОБА_3 на підставі статті 8 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року №3425-XII (далі - Закон №3425-XII) відмовила у наданні такої інформації, оскільки запитувана інформація містить відомості, які є нотаріальною таємницею. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відсутність даної інформації унеможливлює виконання судового рішення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у справі №2-а-9147/108 за позовом Ізмаїльської ОДПІ до ФОП ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Головного управління Державного казначейства України в Ізмаїльському районі Одеської області заборгованість по сплаті податку на додану вартість, штрафним санкціям та пені в сумі 22399 грн 74 коп.
На підставі даного судового рішення Одеським окружним адміністративним судом 2 лютого 2009 року видано виконавчий лист.
12 лютого 2009 року постановою державного виконавця ВДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження.
У зв'язку зі смертю боржника - ОСОБА_4 зупинено виконавче провадження.
10 жовтня 2012 року №9930/г/19 позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із заявою щодо надання інформації про відкриття спадщини, кому видано свідоцтво на спадщину, з обов'язковим зазначенням повних даних про таку особу (прізвище, ім'я, по-батькові, номер та серія паспорта, рік народження, місце проживання) та відомостей про майно (нерухоме та рухоме, кошти, тощо), отримане спадкоємцем.
Приватний нотаріус листом від 19 жовтня 2012 року №318/01-16, посилаючись на статтю 8 Закону №3425-XII повідомила позивача, що зобов'язана дотримуватись таємниці вчинення нотаріальних дій, але у разі видачі свідоцтва на спадщину повідомить спадкоємця про його обов'язок задовольнити вимоги кредитора.
Пунктом 99.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що грошові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Претензії спадкоємцям пред'являються органами державної податкової служби в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред'явлення претензій кредиторами спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.
Відповідно до пункту 20.1.39 ПК України органи державної податкової служби мають право отримувати від нотаріусів на письмові запити інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця із обов'язковим зазначенням повних даних про таку особу (прізвище, ім'я, по батькові, номер та серія паспорта, рік народження, місце проживання тощо) та відомості про майно (нерухоме, рухоме, кошти тощо), отримане за спадком.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначений Законом №3425-XII.
Відповідно до статті 5 Закону №3425-XI нотаріус зобов'язаний зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій.
Згідно зі статтею 8 вказаного Закону (на момент виникнення спірних правовідносин) нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також стажист нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
Довідки про суму нотаріально посвідчених договорів, які необхідні виключно для встановлення додержання законодавства з питань оподаткування, надаються нотаріусом протягом 10 робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу органів державної податкової служби.
Аналізуючи положення вказаних статей, суди дійшли обґрунтованого висновку, що нормами статті 20 ПК України визначені права податкових органів державної податкової служби, у тому числі і право на отримання інформації від нотаріуса про вступ фізичної особи у права спадкоємця. У разі не надання такої інформації, ні податковим законодавством, ні процесуальним законодавством не надано право податковим органами на звернення із позовом до приватного нотаріуса для отримання інформації щодо спадкоємців платника податку, а нормами Закону №3425-XII не визначено обов'язку приватного нотаріуса надавати податковому органу відповідну інформацію.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на частину одинадцяту статті 8 Закону №3425-XII, в редакції Закону України від 4 липня 2013 року №406-VII, якою встановлено, що нотаріус на письмовий запит органів доходів і зборів надає інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця з обов'язковим зазначенням повних даних про таку особу та даних про майно, отримане за правом успадкування, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дана норма на момент виникнення спірних правовідносин була відсутня.
Враховуючи викладене суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутності у нотаріуса права надавати інформацію, що стосується вчинення нотаріальних дій (отримання спадщини), оскільки дані відомості є нотаріальною таємницею.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.
Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.М. Кочан
Т.О. Лиска