19 червня 2014 року м. Київ К/9991/11330/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Приходько І.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2011
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011
у справі № 2а-8761/10/1470
за позовомДочірнього підприємства «Миколаївській облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Дочірнє підприємство «Миколаївській облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі по тексту - позивач, ДП «Миколаївській облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «Дормпром» за квітень 2010 року, за результатами якої був складений акт від 09.07.2010 № 2460/070-19/31159920, яким встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2010 № 0000350070/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 374667,80 грн.
Згідно з довідкою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 02.07.2010 № 2380/070-19/31159920 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ДП «Миколаївській облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31159920) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Дормпром» (код ЄДРПОУ 33730050) за квітень 2010 року», під час її проведення, зокрема, щодо своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Дорпром» первинні документи досліджувались, встановлено відображення у податковому обліку за квітень 2010 року результатів господарських відносин з ТОВ «Дорпром» і відповідно жодних порушень податкового законодавства не встановлено.
Довідкою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 20.08.2010 № 2858/231-00/31159920 «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Миколаївській облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань достовірності декларування суми податкового кредиту в податковій звітності з ПДВ за травень 2010 року», підтверджено достовірність декларування суми податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за цей період, у т.ч. по господарським відносинам і з ТОВ «Дорпром».
Частина первинних документів, які підтверджують фактичне виконання договорів поставки, вилучені у позивача УДСБЕП УМВС України в Миколаївській області, про що свідчить копія акту про вилучення від 28.05.2010 реєстру № 1/10.
Визначена позивачу у спірному податковому повідомленні-рішенні сума податкового зобов'язання з ПДВ не співвідноситься з основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями.
Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано доказів безтоварності господарських операцій позивача зі своїм контрагентом, у зв'язку з чим, доводи відповідача про неправомірне формування підприємством податкового кредиту є необґрунтованими. Також, суди виходили з того, що сума податкового зобов'язання розрахована помилково.
Колегія суддів вважає ці висновки судів першої та апеляційної інстанцій правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який втратив чинність, але який регулював спірні правовідносини під час їх виникнення).
Відповідач стверджує, що договори позивача з ТОВ «Дорпром» є нікчемними, оскільки за ними позивач фактично не отримував товар, відповідно, він неправомірно формував податковий кредит за операціями з цим контрагентом.
Судами вірно не взято до уваги ці доводи відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту пп. 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», правомірність формування податкового кредиту підтверджується фактом придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання у господарській діяльності платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2010 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва провела позапланові виїзні перевірки позивача та дійшла висновків про товарність його господарських операцій з ТОВ «Дорпром» і достовірність декларування сум податкового кредиту за квітень та травень 2010 року.
Згідно з реєстром, УДСБЕП УМВС України в Миколаївській області вилучило у позивача наступні документи: договір поставки та додатки до нього, специфікації на постачання товару, акти прийому-передачі, видаткові накладні, договір оренди, довіреності, товаротранспортні накладні, паспорти якості та сертифікати відповідності, тобто, документи, які підтверджують факт поставки бітуму підприємством «Дорпром» і, відповідно, право позивача на податковий кредит.
Жодного обґрунтованого доводу стосовно того, що ці документи є недійсними, або такими, що складені з порушенням законодавства відповідач не навів.
Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дорпром» було основним постачальником позивача протягом 2008 - 2010 років, що відображено податковій звітності цих підприємств, проте скаржник наполягає на безтоварності операцій постачання виключно у період квітня - травня 2010 року, не заперечуючи реальності правовідносин між підприємствами в інші періоди, що свідчить про непереконливість правової відповідача.
Крім того відповідач вказує на те, що ланцюги постачання: ДП «Миколаївській облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - ТОВ «Дорпром» ТОВ «Дніпротранснафта» - ТОВ Українська товарно група «Буд сервіс»; ДП «Миколаївоблавтодор» - ТОВ «Дорпром» - ТОВ «Буд-Формат» - ТОВ «Компанія «Сиал Групп», є безтоварними, а договори поставки позивача є нікчемними, оскільки постачання товару від останніх підприємств в цих ланцюгах своїм безпосереднім контрагентам (тобто, від ТОВ Українська товарно група «Буд сервіс» до ТОВ «Дніпротранснафта» та від ТОВ «Компанія «Сиал Групп» до ТОВ «Буд-Формат») є сумнівним.
Однак, сумнівність руху товару в третій ланці ланцюгу постачання безпосередньо не свідчить про безтоварність першої ланки цього ланцюгу, а висновки про нікчемність правочинів є прерогативою суду, а не податкових органів і, тому, зазначений довід є безпідставним.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва відхилити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е.Острович
(підпис)І.В. Приходько