"17" червня 2014 р. м. Київ К/800/19891/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Расинг» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року по справі № 2а-5744/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Расинг» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2012 року №0009041502.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року у даній справі позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість, за наслідками якої встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0009041502, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 592714,00 грн., у тому числі за основним платежем 474171,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 118543,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що право покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності факту її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
При цьому, згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентами, в той же час, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.
Крім того, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012 року позивачем подано до податкового органу скаргу на своїх постачальників - ТОВ «ТФ «Наваль» та ТОВ «ТЦ «Інфокомерс», а також надано усі копії первинних документів, які підтверджують факт отримання товарів від цих постачальників та складені відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220- 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Расинг» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року по справі № 2а-5744/12/1070.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.