19 березня 2014 року м. Київ В/800/1008/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Олексієнка М.М.,
Олендера І.Я.,
Ситникова О.Ф.,
Стародуба О.П.,
перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії,
19 лютого 2014 року відповідач звернувся із зазначеною заявою, посилаючись на те, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права касаційний суд залишив без змін судові рішення про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов'язання скласти розрахунок вислуги років з урахуванням пільгової вислуги років для призначення пенсії.
Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах чи встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року заявник не наводить мотивів, які згідно вимог закону можуть бути підставою, для перегляду вказаного судового рішення.
Зокрема, заявник не посилається на різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах чи необхідність перегляду судових рішень у зв'язку із ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною.
Надана ухвала Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2012 року не є належним доказом неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки предметом позову було визнання бездіяльності Національної комісії з питань регулювання зв'язку України, яка полягала у відсутності контролю за використанням виділеного радіочастотного ресурсу України.
У судовому рішенні, про перегляд якого просить сторона, суди вирішували спір щодо обчислення вислуги років позивача.
З огляду на викладені обставини та вимоги закону, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судових рішень Верховним Судом України відсутні.
На підставі наведеного та керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії за заявою відповідача про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.М. Олексієнко /підпис/ І.Я. Олендер /підпис/ О.Ф. Ситников /підпис/ О.П. Стародуб /підпис/