"17" червня 2014 р. м. Київ К/800/9407/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 р. по справі № 810/359/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2013 року № 0000222300 на суму 325484,00 грн., № 0000202300 на суму 249273,00 грн., № 0000212300 на суму 170,00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року у даній справі позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Пані Аптека» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, в результаті чого податковим органом зроблено висновок, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Укртехномас-Сервіс», ПП «АВП-Буд», ТОВ «МСК Трейдінг», ТОВ «Ньюсістемс-Технолоджі», не направленні на реальне настання правових наслідків, і є нікчемними.
За наслідками перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що доводи відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
При цьому, згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентами, в той же час, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.
Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220- 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року по справі № 810/359/13-а.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.