9 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Рейнарт І.М.
суддів Барановської Л.В., Качана В.Я.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2014р. про залишення без розгляду заяви про скасування судового наказу по цивільній справі за заявою Комунального підприємства «Дирекція з утримання житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» про видачу судового заказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1, ОСОБА_2,
встановила:
25 березня 2014р. суддею Святошинського районного суду м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
23 квітня 2014р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про скасування судового наказу.
Ухвалою суду від 16 травня 2014р. заява залишена без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
Апелянти посилаються на порушення судом норм процесуального права, оскільки судовий наказ ними був отриманий 14 квітня 2014р., тому строк подачі заяви про скасування судового наказу ними порушений не був.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянтів, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявниками не надано доказів про отримання судового наказу.
Проте, вказані висновки суду не ґрунтуються на нормах процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 ЦПК України боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.
Згідно ч. 4 ст. 104 ЦПК України днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення.
Матеріали справи містять супроводжувальний лист про направлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 копії судового наказу 25 березня 2014р., та розписку про її отримання 15 квітня 2014р. (с.с.32).
У заяві про скасування судового наказу заявники стверджували, що отримали копію
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/9085/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
судового наказу 14 квітня 2014р., що не спростовано матеріалами.
- 2 -
Крім того, заявниками на вимогу суду був наданий конверт, в якому їм була направлена копія судового наказу, на якому міститься відмітка про вручення 14 квітня 2014р.
Зазначаючи про пропуск заявниками строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, суд в ухвалі не зазначив, з якої дати він відраховує строк, встановлений статтею 105 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при постановленні ухвали про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу, тому ухвала підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню до суду першої інстанції для розгляду заяви.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України. Колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2014р. скасувати, матеріали справи за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування судового наказу направити до Святошинського районного суду м. Києва на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: