АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
08 липня 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів - Невідомої Т.О., Соколової В.В.
при секретарі - Меєчко Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2014 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача з Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2009 р. позовну заяву ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу та пені задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 224,47 доларів США, судовий збір - 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду - 250,00 грн. та витрати по оплаті інформаційного виклику до суду в сумі 550,00 грн.
У квітні 2014 р. ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритого на виконання виконавчого листа № 2-1255, виданого29.07.2011 р. Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором, на правонаступника ПАТ «Дельта Банк».
На обґрунтування своїх вимог заявник зазначав, що 20.05.2013 р. між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, внаслідок чого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором №09.06/17/07-Аклн від 26.09.2007 р., укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1, а тому відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.378 ЦПК України, ч.5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право первісного кредитора у зобов'язанні та право заміни сторони у виконавчому провадженні.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2014 р. в задоволені заяви ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.
Справа № 757/10602/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/8217/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Вовк С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» просив скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зазначав, що ухвала суду першої інстанції є незаконною з огляду на положення норм цивільного законодавства, зокрема ст.ст. 512, 514 ЦК України та ч.5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником за заявою заінтересованої сторони.
В судове засідання представники ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Кредитпромбанк», ВДВС Острозького РУЮ, а також ОСОБА_1 не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не є стороною виконавчого провадження, та відповідно до ст.378 ЦК та ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» не є суб'єктом звернення до суду із вказаною заявою.
З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
За змістом ч.1 ст.378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу.
Ураховуючи положення пунктів 1,2 ст.512 ЦК України, ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», ст.378 ЦПК України, колегія суддів вважає, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництвом (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається заміна кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття особи з виконавчого провадження та припиняється її статус сторони виконавчого провадження, а її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», та ст.378 ЦПК України, в тому числі за заявою заінтересованої сторони, якою є правонаступник, внаслідок якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №6-122цс13 від 20.11.2013 р.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ «Дельта Банк», як правонаступник, має право на звернення до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, і така заява підлягає задоволенню, а тому ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» є помилковою, і підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про її задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2014 року скасувати та постановити нову ухвалу.
Заяву представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні, відкритого на виконання виконавчого листа № 2-1255-1/09, виданого 29.07.2011 р. Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» (правонаступник ПАТ «Кредитпромбанк») заборгованості за кредитним договором на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 34047020, розташованого за адресою: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: