03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/8684/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Шумейко О.І.
Доповідач: Кравець В.А.
09 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, приватного підприємства «Вігор» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2014 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову шляхом скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, накладеного ухвалою Оболонського районного суду м. Київ від 26 вересня 2008 року у справі за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ПП «Вігор» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В мотивування вимог посилався на на те, що суд, вживаючи заходи забезпечення позову, не в повній мірі пересвідчився у необхідності накладення арешту на квартиру, не з'ясував причини, у зв'язку з якими потрібно вчинити такі дії.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року - у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник заявниці подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права.
Вказує на те, що позивач, звертаючись до суду з відповідною заявою, не навів достатніх та обґрунтованих доводів про необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_1, а також не зазначив конкретного визначення, що просить накласти арешт саме на квартиру.
Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки за договором іпотеки від 25.04.2008р., який укладений з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 25.04.2008р. №2203560441.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з відсутності достатніх та обґрунтованих на те підстав.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Згідно ст. 154 ЦК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини п'ятої статті 151 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Звалшючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування, (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»)
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 рішення суду від 26.09.2008 року, яке набуло законної сили, не виконує, у зв'язку з чим на час розгляду її заяви про скасування заходів забезпечення позову триває процес з примусового виконання рішення суду органами Державної виконавчої служби України.
У своїй апеляційній скарзі представник заявниці вказує на те, що позивач, звертаючись до суду з відповідною заявою, не навів достатніх та обґрунтованих доводів про необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_1
Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції при розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову, судом не перевіряється підставність, обґрунтованість та законність вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 26.09.2008 року, а тому скасування заходів забезпечення позову на даному етапі є, у тому числі, недоцільним.
Таким чином, посилання представника апелянта на порушення норм процесуального права при розгляді заяви - є безпідставні.
Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року - залишити без зміни.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді