Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-кп/796/696/14
Категорія: ч.2 ст. 185 КК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Іменем України
08.07.2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
з участю прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого : ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальне провадження №12013110010009083 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2014 року, -
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Большой Камінь, Приморського краю, Російської Федерації, громадянин України, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий: 18.06.2003 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки; 25.05.2004 року вироком Дарницького районного суду м.Києва за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317, 69,70,71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна; 01.07.2008 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ст.395, ч.1 ст.185, ч.2 ст.187, 70,71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 31.07.2013 року вироком Дніпровського районного
суду м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 09.12.2013 року вироком Дніпровського районного су-
ду м. Києва за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, 71 КК України на 3 роки позбавлення
волі; 31.03.2014 року вироком Оболонського районного суду м.Києва за
ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі,
- визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, за сукупністю злочинів, остаточно визначено покарання ОСОБА_7 у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він, 09.07.2013 року, приблизно о 17 год. 00 хв. в приміщенні гіпермаркету «Ашан» в м. Києві, по вул. Горького, 176, з метою вчинення крадіжки, взяв лосось (сьомгу) філе, вартістю 669, 67 грн. та сховав до портфелю, після чого,не розрахувавшись на касі, з викраденим майном направився до виходу із магазину, де був затриманий охоронцями.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення, посилаючись на суворість призначеного покарання, просить пом'якшити йому призначене покарання та застосувати до нього ЗУ «Про амністію у 20014 році».
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, судом першої інстанції визнано недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого та дослідження матеріалів, які характеризуються його особу, з урахуванням чого, на підставі ч.3 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції обмежений оцінкою цих же положень.
Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, виходячи з визнаних судом доведеними фактичних обставин справи, які ніким з учасників кримінального провадження не оскаржуються.
При перевірці кримінального провадження будь-яких порушень кримінально-процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування вироку суду, не встановлено.
Покарання ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням всіх обставин, що впливають на відповідальність і в межах, установлених санкцією інкримінованої статті, відповідно до положень КК України.
При цьому, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, особу винного, який раніше неодноразово судимий, не працює, задовільно характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та прийшов до обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч.2 ст. 185 КК України з урахуванням ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, з яким колегія суддів погоджується, і підстав вважати призначене ОСОБА_7 покарання несправедливим через його суворість, про що зазначає обвинувачений у своїй апеляційній скарзі, не має.
Що стосується доводів апеляції обвинуваченого про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2014 році», то вони є безпідставними, оскільки відповідно до ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році» та ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 року, в редакції Закону від 02.06.2011 року, із змінами, внесеними згідно із Законами від 13.04.2012 року, 18.04.2013 року, 27.02.2014 року, 06.05.2014 року, амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 був засуджений вироком Дарницького районного суду м.Києва від 25.05.2004 року за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317, 69, 70, 71 КК України та вироком Дарницького районного суду м.Києва від 01.07.2008 року за ст.395, ч.1 ст.185, ч.2 ст.187, 70, 71 КК України, тобто за вчинення злочинів, які відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 . Закону України «Про амністію в 2014 році».
Керуючись ст.ст. 405, 407 ч.1 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 16.05.2014 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2014 році» відмовити.
Судді: